УЛЬТРАСОНОГРАФІЧНА ДІАГНОСТИКА ПАТОЛОГІЇ СУХОЖИЛЛЯ ДОВГОЇ ГОЛОВКИ БІЦЕПСА
Логвиненко В.В. Литвин Ю.П., Литвин В.В., Давлєтова Н.О., Городецький С.Г., Ступакова К.О.
ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗУ», м. Дніпро
КЗ «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І. І. Мечникова», м. Дніпро
КЗ «Дніпропетровська клінічна лікарня № 16 «ДОР», м. Дніпро
Вступ. Сухожилля довгої головки біцепса (СДГБ) наряду з сухожиллями обертаючої манжети плеча являються динамічними стабілізаторами плечового суглобу і їх травматизація та запалення є найчастішою причиною «плече-лопаткового больового синдрому». До прикладу гостра травма СДГБ за сучасними спостереженнями складає 1.2-1.5 випадків на 100 тис. населення. Ультрасонографія (УСГ) на ряду з магнітно-резонансною томографією є методом вибору для діагностики м’якотканинної патології взагалі і гострої та хронічної патології СДГБ зокрема.
Матеріали та методи.
Обстежено 54 особи з патологією СДГБ, із них: 31 із нестабільністю, 8 з розривом, 15 з теносиновіїтом. Всім проведено клінічне та УСГ обстеження. МРТ проведено 17 особам. УСГ проводилось на апараті Voluson 730 Pro мультичастотним датчиком 6-12 мГц.
Результати. Патологія сухожилля довгої головки біцепса включала в себе: ізольовані розриви СДГБ, розриви СДГБ, поєднані з пошкодженням сухожилків обертаючої манжети плеча, теносиновіїти СДГБ, нестабільні пошкодження (вивихи, підвивихи).
Особливості візуалізації СДГБ: неможливість візуалізації проксимальної частини СДГБ, а також її пошкоджень, в тому числі поєднаних із розривом верхньої суглобової губи (SLAP), внаслідок наявності кісткового екрану від акроміона і ключично-акроміального суглоба, складність візуалізації через невеликі розміри і наявність артефакту анізотропії.
УСГ ознаками теносиновіїта СДГБ були потовщення сухожилля, збільшення передньо-заднього розміру і набуття СДГБ круглої форми, потовщення синовіальної оболонки, наявність рідини в синовіальній піхві СДГБ.
Ультрасонографічні ознаки розриву СДГБ: відсутність сухожилля в ділянці розриву і візуалізація кінців розірваного сухожилля, візуалізація в верхній третині м'яза довгої головки біцепса скорочених м'язових пучків, розділених анехогенними проміжками, провисання і ввігнутість поперечної зв’язки і субдельтоподібної сумки над міжгорбиковою борозною.
Нестабільність СДГБ. При вивиху СДГБ зміщується медіально. Виділяють наступні види зміщень: медіальне поверхневе/переднє відносно сухожилля підлопаткового м'яза (спостерігається при розриві поперечної зв'язки), медіальне зміщення глибоке/заднє відносно сухожилля підлопаткового м'яза (спостерігається при розриві поперечної зв'язки і сухожилля підлопаткового м'яза), медіальне зміщення всередину сухожилля підлопаткового м'яза (за даними літератури зустрічається вкрай рідко, в нашій практиці не зустрічалося).
При підвивихах СДГБ зміщується медіально і встановлюється на функціональних ультрасонограмах.
Висновок. За допомогою ультрасонографії можливо візуалізувати запальні зміни і травматичні пошкодження СДГБ, котрі проявляються відповідними ультразвуковими ознаками.