ВИЗНАЧЕННЯ ФІЗІОЛОГІЧНОГО ОБ’ЄМУ РУХІВ У ПЛЕЧОВОМУ СУГЛОБІ ЗА ДОПОМОГОЮ УЛЬТРАСОНОГАФІЇ
Логвиненко В.В. , Литвин Ю.П., Неханевич О.Б., Давлєтова Н.О., Литвин В.В., Городецький С. Г.
ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗУ», м. Дніпро
КЗ «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І. І. Мечникова», м. Дніпро
КЗ «Дніпропетровська клінічна лікарня № 16 «ДОР», м. Дніпро
Вступ. Ультрасонографія (УСГ) є одним із небагатьох методів, які дозволяють оцінити не тільки морфологію, а й функцію суглобів. В літературі останніх років висвітлені питання щодо проведення функціональних проб при таких захворюваннях як імпінджмент-синдром та адгезивний капсуліт плечового суглоба (ПС). При цьому в наукових працях здебільшого приділяється увага відображенню на ультрасонограмах порушень відведення та ротації. Питання щодо визначення фізіологічного об’єму рухів у ПС при проведенні ультрасонографіїї вивчені недостатньо.
Мета. Визначити фізіологічний об’єм рухів у незміненому ПС за допомогою УСГ.
Матеріали та методи. Досліджено 30 осіб у віці 20-25 років. Із них - 15 чоловіків, 15 жінок. Пацієнти не мали скарг на біль та обмеження рухів в області ПС. Досліджувалися обидва ПС. Всім проведена статична та функціональна УСГ і рентгенографія ПС в прямій проекції. УСГ проводилася на апараті Voluson 730 Pro із застосуванням лінійного мультичастотного датчика частотою 6-12 МГц.
Результати . Для визначення фізіологічної рухливості у плечовому суглобі ми застосовували наступну методику: обирали 2 точки - нерухому (малорухому) і рухому. Нерухома (малорухома) точка розташовувалася на лопатці, рухома – на плечі. Визначали: об’єм активних рухів при внутрішній та зовнішній ротації, відведенні та згинанні. При внутрішній ротації нерухомим орієнтиром був дзьобоподібний відросток лопатки, рухомим – сухожилля довгої головки біцепса. При зовнішній ротації нерухомим орієнтиром був дзьобоподібний відросток лопатки, рухомим – медіальний край міжгорбикової борозни. При дослідженні відведення і згинання – нерухомим орієнтиром був акроміон, рухомим – великий горбик плечової кістки та сухожилля надостного м’яза, що прикріплюється до нього.
При проведенні проби із зовнішньою та внутрішньою ротацією датчик розташовувався поперечно по передній поверхні плеча під кутом 90° до довгої осі плечової кістки. При відведенні датчик розташовувався паралельно довгій осі плечової кістки по боковій поверхні плеча, при згинанні – по передній.
Було встановлено такий фізіологічний об’єм рухів у ПС: при максимальній зовнішній ротації внутрішній край міжгорбикової борозни зміщувався назовні, а сухожилля підлопаткового м’яза повністю виходило з-під дзьобоподібного відростка. При максимальній внутрішній ротації сухожилля довгої головки біцепса доходило або занурювалося під дзьобоподібний відросток. При відведенні та згинанні великий горбик разом із сухожиллям надостного м’яза повністю і безперешкодно занурювався під акроміон. Таким чином, за допомогою методики функціональної УСГ, яка заснована на зміщенні рухомої точки відносно нерухомої, можливо визначити фізіологічний об’єм активної ротації, відведення і згинання у плечовому суглобі.
Висновок. Визначення фізіологічного об’єму рухів у плечовому суглобі за допомогою УСГ стане відправною точкою для об’єктивізації рухових порушень, які виникають при адгезивному капсуліті, імпінджменті і нестабільності.