ЗНАЧЕННЯ УЛЬТРАЗВУКОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ПЕРИФЕРИЧНОЇ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ. КЛІНІЧНИЙ ВИПАДОК ДІАГНОСТУВАННЯ НЕВРИНОМИ ПЛЕЧОВОГО СПЛЕТІННЯ.

Новікова Г.А.

ХКЛ «ЗТ»№1, філія «ЦОЗ» ПАТ «Укрзалізниця», Харків, Україна

 

Вступ. Електрофізіологічні методи, такі як електроміографія і нейроміографія, традиційно визнаються "золотим стандартом" для виявлення патології периферичної нервової системи. Проте необхідно відмітити, що інформація, отримана в ході перелічених вище обстежень, не дає уявлення про стан навколишніх тканин, не вказує на характер і причину ушкодження нервового ствола і не завжди точно відбиває локалізацію змін. Ультразвукова діагностика (УЗД) нервів верхніх і нижніх кінцівок, а також плечових нервових сплетень стала можливою завдяки УЗ-апаратам нового покоління, що мають датчики високої частоти. Можливості датчика дозволяють виразно бачити не лише нервовий ствол, але і пучки нервових волокон, що утворюють його. Завдяки цьому проводиться оцінка товщини нерва, його структури, контурів, кровопостачання. При обстеженні  патологічних змін нервових сплетінь перевагу традиційно надають ядерно-магнітній резонансній томографії (ЯМРТ).

Мета. Визначити можливості УЗД у патології периферичної нервової системи. Аналіз випадку виявлення невриноми при УЗД нервового сплетіння, порівняння з даними ядерно-магнітної резонансної томографії (ЯМРТ). Аналіз значення УЗД периферичної нервової системі, як первинної ланки дослідження так і при уточненні характеру патологічного ураження в комплексному обстеженні з електрофізіологічними методами і даними томографії.

Матеріал та методи. Пацієнтка Л., 46 років, звернулась на ультразвукову допплерографію (УЗДГ) судин шиї за направленням лікаря-невропатолога. УЗДГ проводилось  стандартною методикою сонографії у В-режимі з використанням допплерівських режимів на апараті Aplio XG виробництва TOSHIBA  мультичастотними лінійним датчиком з частотою 8–12 МГц.

 

Результати. В результаті УЗДГ при обстеженні лівої хребетної артерії  в проекції  нервового корінця С6 виявлений об’ємний утвір пониженої ехогенності, однорідної структури, неправильної веретеноподібної  форми,  з нечіткою капсулою, розмірами 18х22х36мм. Судинний малюнок утвору при кольоровому картуванні  змішаного типу, помірно підвищенний, кровотік артеріальний переважно середньо- та низькорезистивний. З попереднім діагнозом невринома нервового сплетіння пацієнтка була скерована на ЯМРТ. Діагноз невриноми був підтверджений при дослідженні ЯМРТ. Направлена на консультацію до лікаря–нейрохірурга. Від оперативного лікування відмовилася.

    

Висновок. Ультразвукове дослідження периферичної нервової системи з кожним роком набуває все більшого значення в клінічній практиці. УЗД периферічниої нервовоі системи має ряд важливих переваг: відносно низька вартість, в порівнянні з МРТ,  відсутність іонізуючої дії, безпека при будь-якій частоті проведення досліджень, висока візуалізація структур нервових стволів, оцінка усіх характеристик в режимі реального часу, можливість використання додаткових методик (напр., допплерографії, панорамного сканування). В процесі обстеження фахівець може оцінити структуру нервового ствола на протязі і стан навколишніх тканин, провести ряд динамічних проб.