ДИВЕРТИКУЛЯРНА ХВОРОБА ОБОДОВОЇ КИШКИ В ПРАКТИЦІ ЛІКАРЯ УЛЬТРАЗВУКОВОЇ ДІАГНОСТИКИ
Жайворонок М.М.1, Кушнеров О.І.2, Садовніков С.А.3 , Телегуз О.І.4, Федусенко О.А.5
1МЦ «DoctorVera», Київ, 23-я міська клінічна поліклініка, Мінськ, 3ЦПС Т.Луговської, Дніпро, 4КЗ Сарненська ЦРЛ, Сарни, 5МЦ «Доктор Лахман», Запоріжжя
Вступ. Дивертикулярна хвороба (ДХ) товстої кишки є морфофункціональним патологічним процесом, який характеризується наявністю мішкоподібних вип’ячувань стінки ободової кишки. Хронічний перебіг запального процесу розвивається у 30-60% пацієнтів, які перенесли напад гострого дивертикуліту або паракишечного інфільтрату. Зараз найбільш інформативними методами виявлення ДХ ободової кишки є рентгенівська іригоскопія з барієвою сумішшю та фіброколоноскопія (ФКС). В сучасній науковій літературі небагато робіт, які присвячені ультразвуковій семіотиці ДХ та її хронічних запальних ускладнень.
Мета. Вивчити за допомогою трансабдомінальної ультразвукової діагностики (ТАУЗД) ехосеміотику ДХ .
Матеріали та методи. Нами обстежено 34 пацієнти віком від 38 до 72 років, які були направлені на обстеження органів черевної порожнини. Ультразвукові дослідження (УЗД) проводилося на апаратах Esaote Seven, Philips HD 11 та Radmir Ultima PA з мультичастотними конвексними 3,5-5 МГц та лінійними датчиками 7-12 МГц. Застосовували технології покращення В-зображення. Обстеження товстої кишки проводили без спеціальної попередньої підготовки, використовували класичну методику трансабдомінального обстеження товстої кишки без наповнення її діагностичним розчином. Отримані результати порівнювали з даними ФКС.
Результати та їх обговорення. Товщина стінки товстої кишки при відсутності патологічних змін при УЗД обстеженні складає 2 мм, відзначається збереження пошарової будови стінки. При ДХ ободової кишки без ознак загострення – товщина стінки та пошарова структура можуть бути незмінені, по краю товстої кишки визначаються гіперєхогенні дивертикули. При ознаках загострення товщина стінки може змінюватися з 4 до 7 мм (переважно за рахунок м’язового шару), може визначатися потовщення стінки дивертикулу, стінка стає гіпоехогенною та навколо них з’являються ознаки інфільтрації паракишкової клітковини.
Висновок. ТАУЗД може застосовуватися при первинному виявлені безсимптомної ДХ на етапі обстеження ОЧП та для динамічного спостереження під час лікування гострої ДХ, особливо паракишкових інфільтратів, що зменшить необхідність частого застосування ФКС та КТ. Особливо слід врахувати відсутність променевого навантаження, ендоскопічної травми та позитивного ставлення пацієнтів до УЗД.