КЛІНІЧНИЙ ВИПАДОК ДІАГНОСТУВАННЯ ДИРОФІЛЯРІОЗУ М’ЯКИХ ТКАНИН КОЛІННОГО СУГЛОБУ, ЩО БУВ ПІДТВЕРДЖЕНИЙ ЛАБОРАТОРНИМИ ДАНИМИ
Новікова Г.А¹., Новікова К.А².
¹ХКЛ «ЗТ»№1, Філія «ЦОЗ» ПАТ «Укрзалізниця», Харків
²Кафедра гістології, цитології і ембріології Харківського національного медичного університету, Харків
Вступ. Дирофіляріоз – це небезпечне захворювання, яке поширене серед тварин (собак, котів, деяких диких ссавців), але останнім часом в Україні почастішали випадки цього захворювання і серед людей. У людини найчастіше спостерігається ураження очей (до 45% всіх випадків), голови та шиї (17%), тулуба (13%), рук (12%), ніг (8%). Враховуючи різноманітні симптоми, встановлюють первинний діагноз, не пов'язаний з паразитарною етіологією. Пізня діагностика дирофіляриізу, обумовлена відсутністю характерної симптоматики на ранніх стадіях хвороби і тривалістю перебігу захворювання, диктує необхідність ширшого ознайомлення лікарів різної спеціалізації з цією патологією. Збудник дирофіляріозу відноситься до класу круглих черв'яків Nematoda, загону Spirurida, підряду Filariata, сімейства Filariidae, роду Dirofilaria.
Мета. Представлення клінічного випадку виявлення дирофіляріозу, що був підтверджений лабораторними даними. Аналіз значення методу ультразвукової діагностики, як первинної ланки дослідження, так і при уточненні характеру патологічного ураження в комплексному обстеженні. Необхідність детальнішого ознайомлення лікарів різного профілю видами та ознаками дирофіляріозу.
Матеріал та методи. Пацієнтка Л., 26 років, звернулась на ультразвукове дослідження колінного суглобу, зі скаргами на ущільнення під шкірою. УЗД проводилось стандартною методикою сонографії у В-режимі з використанням допплерівських режимів на апараті Aplio XG виробництва TOSHIBA мультичастотними лінійним датчиком з частотою 8–12 МГц з використанням допплерівських методів сканування.
Результати. В результаті УЗД при обстеженні в проекції власної зв’язки було виявлено підшкірно розташований виражено пониженої ехогеності, неоднорідної структури, неправильної округлої форми, з чіткою капсулою утвір, розмірами 10х14х18мм. Судинний малюнок утвору при кольоровому картуванні периферичного типу, переважно в навколіших тканинах помірно підвищенний. В новоутворі судинний малюнок не реєструвався. Утвір мав рідинну структуру з щільними лінійними включеннями, що вільно рухались в середині утвору. З попереднім діагнозом паразитарна інвазія пацієнтка була скерована на консультацію до лікаря–хірурга. Проведено оперативне лікування. Був видалений інкапсульований округлий утвір в середині якого знаходився паразит Nematoda. Діагноз дирофіляріозу був підтверджений макроскопічно - витяганням особини Dirofilaria repens. При мікроскопічному дослідженні зрізів виявлено вогнище хронічного запалення, в центрі якого знаходиться згорнута в клубок нематода - круглий черв'як, багаторазово зрізаний в поперечному або косому напрямі.
Висновок. Ультразвукове дослідження з кожним роком набуває все більшого значення в клінічній практиці. У зв’язку з ростом захворюваності на дирофіляріоз в Україні назріла необхідність нагадати широкому загалу вітчизняних лікарів про можливість випадків цього трансмісивного гельмінтозу на територіях низького ризику з помірним кліматом, до яких раніше відносили Україну. Ультразвукове дослідження дає можливість уточнити діагноз до оперативного лікування.