ОСОБЛИВОСТІ УЛЬТРАЗВУКОВОЇ ДІАГНОСТИКИ М’ЯЗОВОЇ КРИВОШИЇ У НЕМОВЛЯТ
Лучко Р.В., Климчук Л.І.
ДУ «Інститут травматології та ортопедії НАМНУкраїни» , м. Київ, Україна
Мета роботи - вивчити ультразвукову семіотику SCM в нормі та при ураженні у дітей першого року життя.
Матеріал та методи дослідження. Проведено ультразвукове обстеження SCM у 269 новонароджених та немовлят до року. Середній вік становив 5,5±2,5 місяців, найменший вік дитини – 10 днів. У 55 немовлят (20,4 %) були клінічні ознаки кривошиї. Контрольна група без патології становила 214 пацієнтів (79,6 %), причиною звернення пацієнтів було профілактичне ультразвукове обстеження кульшових суглобів.Пацієнтам виконано ультразвукове обстеження SCM м’яза з обох сторін на всьому протязі в 2-х проекціях на апараті PHILIPS HD 11-XE (частота 7,5 – 9 МГц і більше, глибина обстеження до 25 – 30 мм з центруванням фокуса на глибину 10 – 15 мм). Обстеження проводили у двох площинах: у поперечній та додатково у повздовжній (при виявлені патологічних змін у м’язі). В протоколі відображали форму та розміри м’язу, його структуру, ехощільність м'язу та патологічного осередку в м'язі, кількість ніжок. При наявності патологічно зміненого осередку вказувалися його розміри та структура.
Результати та їх обговорення. В нормі SCM при горизонтальному скануванні має прямокутну форму, при поперечному скануванні у верхній третині в місці прикріплення м'яз має форму серповидного сегменту, котра в середній третині приймає форму каплевидну (77%) або овальну форму (23%), у нижній третині в місці розходження на дві ніжки - форму 8 в горизонтальному положенні. Середнє значення поперечного розміра м’яза становило 0,55 + 0,08 cм (залежать від віку та конституції), коефіцієнту асиметрії – 0,96+ 0,01.
З 47 дітей з з клінічними ознаками кривошиї у 23 немовлят виявлено патологічний осередок круглої /неправильної форми, що супроводжувався іноді локальним потовщенням, яке могло досягати 2-х разового збільшення поперечного розміру. Структурні зміни патологічного осередку мали свої особливості в залежності від віку дитини: до 3 - 4 міс. - порушення ходу м'язових волокон, наявність осередку дрібнозернистої тканини без чіткої границі, гетерогенної ехогеності, після 6 міс. - ознаки підвищеної ехогеності (фіброзних змін). Означені сонографічні зміни відповідали діагнозу істинної м’язової кривошиї. У 7 немовлят з клінічними ознаками кривошиї виявлено асиметрією м'язу без наявності патологічного вогнища. Структура м'яза в таких випадках була типова, але спостерігали збільшення поперечних розмірів з однієї сторони (по всій ширині м'язу). В однієї дитини було встановлено односторонню відсутність м’язу (аплазія). У 24 немовлят сонографічні зміни у м'язах були відсутні, а клінічні ознаки кривошиї були повязані з наявністю плагіоцефалії.
Виявлені зміни SCM дозволили розробити робочу ультразвукову класифікацію за м’язової кривошиї за ступенем тяжкості вогнищевих змін SCM (в залежності від форми та розмірів м'яза, величини та ехощільності патологічного вогнища). Проведене клініко-сонографічне спостереження в динаміці свідчить, що тяжкість ураження SCM суттєво впливає на тривалість та ефективність лікування.
Висновки. Ультразвукова діагностика є об’єктивним методом неінвазивної діагностики м’язової кривошиї у немовлят. Встановлено кількісні та якісні сонографічні показники норми та патології грудинно-ключично-сосковидного м’язу при м'язовій кривошиї. Визначені ультразвукові критерії тяжкості ураження при м'язовій кривошиї та запропоновано відповідну класифікацію. Ультразвукова діагностика дозволяє виділити істинну м'язову кривошию серед широкого спектру іншої патології та призначити раннє консервативне лікування. Ультразвукова діагностика дозволяє виконувати динамічне спостереження за перебігом захворювання і може використовуватись для прогнозування тривалості та ефективності лікування.