СОНОГРАФІЧНІ ЗМІНИ М’ЯКИХ ТКАНИН У ХВОРИХ НА ПІДОШОВНИЙ ФАСЦІЇТ

Лучко Р.В., Турчин О.А., Осадча Л.Є.

ДУ «Інститут травматології та ортопедії НАМН України», Київ

Мета. Вивчення  результатів сонографічного дослідження м’яких тканин стопи  в нормі та при підошовному фасціїті (ПФ ); визначення стадійності сонографічних змін м’яких тканин  в залежності від тривалості захворювання і больового синдрому.

Матеріали і методи. Проведено ультразвукове дослідження у 193 хворих (272 випадки) з підошовним фасціїтом. Жінок було 131, чоловіків - 62. Середній вік склав 47, 69 ± 0,97 (18 - 81) рр. Однобічне ураження - 114 хворих (114 випадків), двобічне – 79 хворих (158 випадків). Середня тривалість больового синдрому склала 101,12 ± 5,83 (7 - 390) днів; больовий синдром до одного місяця - 26 хв. (37 випадків), від одного до 6 місяців – 126 хв. (181 випадок), більше 6 місяців у 41 хворого (54 випадки). Контрольну групу становили  20 здорових суб’єктів (40 досліджень). Застосовували клініко-рентгенологічний, сонографічний та статистичний методи дослідження.

Результати. Виділено кількіста та якісні показники. Товщина підошовного апоневрозу у дослідній групі склала в середньому 6,14 ± 1,49 (2,3 – 7,7) мм, у контрольній групі - 3,5 ± 0,1 (2,5 – 4,4) мм. Виділені три стадії підошовного фасціїту. Для І стадії характерним є відсутність потовщення підошовного апоневрозу та структурних змін, ознаки локального перифокального набряку в підшкірно-жировій клітковині прилеглої ділянки до апоневрозу, що проявляються зоною неоднорідної ехогенності. Для ІІ стадії характерним є веретеноподібна форма апоневрозу, потовщення ентезису більше 4 мм; значне зниження ехогенності; стертий або відсутній волокнистий малюнок; нечіткий контур апоневрозу; змінений контур п’яткової кістки. Ознаками ІІІ стадії були: нерівність контуру кортикального шару, дрібновогнищеві точкові гіперехогенні включення в ділянці ентезису. Зміни прилеглої ділянки вільної частини апоневрозу дистальніше ентезису. Поява локусів васкуляризації у режимі енергетичного допплерівського картування.

Висновки. Сонографічне дослідження є об’єктивним та інформативним методом діагностики підошовного фасціїту. Встановлено якісні та кількісні сонографічні показники норми та патології. Якісними ознаками ПФ є зміна ехогенності та структури м’яких тканин та ПА, зміна контурів кортикального шару ентезису та ПА, поширеність ехографічних змін дистально на вільну частину ПА, які при співставленні з тривалістю больового синдрома дозволяють виділити стадії захворювання. Характерною кількісною сонографічною ознакою змін фасції є потовщення ентезису ПА. Перевагами методу є неінвазивність та висока інформативність, метод добре переноситься пацієнтом. Ультразвукова діагностика  дозволяє  виконувати динамічне  спостереження за перебігом захворювання.