УЛЬТРАЗВУКОВІ МОЖЛИВОСТІ ПРОГНОЗУВАННЯ ТА ДІАГНОСТИКИ УСКЛАДНЕНЬ ПІД ЧАС ВАГІТНОСТІ
Венцківська І. Б., Аксьонова А. В.
Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Україна, Київ
Вступ. У зв’язку із пошуком достовірних та доступних неінвазивних методик ранньої діагностики акушерських ускладнень, зокрема прееклампсії (ПЕ) - найбільш тяжкої патології вагітності, пологів та післяпологового періоду (зустрічається в Україні у 12–17 % пацієнток), що посідає одне з провідних місць у структурі захворюваності, інвалідизації та смертності жінок, сьогодні продовжуються дослідження прогностичної значущості параметрів матково-плацентарної гемодинаміки, що засновані на вивченні відносних показників (індексів) при використанні ультразвукової допплерометрії. Деякі допплерометричні параметри рекомендовані до використання в якості предикторів щодо розвитку даного патологічного стану при вагітності. В дослідженні K. Sahoo (2016) продемонстровано дані, за якими підвищення пульсаційного індексу в маткових артеріях (ПІ МАР) асоціюється з ризиком виникнення ПЕ, однак, ці твердження потребують достовірності з позицій доказової медицини, що й обумовлює актуальність даних досліджень.
Мета. Встановити зв’язок між змінами показників при допплерометрії маткових артерій з ризиком розвитку прееклампсії та значущість даної методики в ранній її діагностиці.
Матеріали та методи. З 267 вагітних у 43 (16,1 %) зафіксовано розвиток клінічної картини ПЕ. У залежності від ступеня тяжкості патології сформовано групи дослідження: I група – 26 жінок (9,73 %), у яких розвинулась ПЕ легкого ступеня; II група – 17 жінок (6,36 %) з ознаками ПЕ середнього та тяжкого ступенів тяжкості. Контрольну групу склали 224 (84 %) уперше народжуючих жінок без клінічних ознак ПЕ.
Оцінка матково-плацентарної гемодинаміки проводилась за допомогою допплерометричного дослідження МАР на ультразвуковомку апараті «Philips HD II XE» (США) з використанням трансабдомінального конвексного датчику з частотою 3,5 мГц, що працює в режимі КДК і частотний фільтр на рівні 100Гц на базі Перинатального центру м. Києва. З метою оцінки стану крообігу досліджували відносні показники (індекси): індекс резистентності (ІР)=(S-D)/S та пульсаційний індекс (ПІ)=(S-D)/М. Дані індекси відображають ступінь затухання пульсової хвилі при проходженні через переферичне судинне русло і використвуються в якості показників, що характеризують периферичний судинний опір. Дослідження проводили в обох МАР з 16 по 24 тижні гестації.
Результати. У групах жінок, вагітність яких ускладнилась розвитком клінічних ознак ПЕ спостерігалась наявність достовірно високих індексів судинного опору в МАР – ПІ та ІR, порівняно з контрольною групою жінок. Показники зростали в залежності від ступеня тяжкості даної патології: (1,44±0,02); (0,58±0,03) (ПІ та ІR відповідно) в групі жінок з ПЕ легкого ступеня (I група); (1,58±0,06) та (0,76±0,05) у вагітних з ПЕ середнього та тяжкого ступенів (II група), порівняно із середніми значеннями в групі жінок з фізіологічним перебігом вагітності – (1,02±0,09) та (0,42±0,08) при р<0,05. Продемонстровано, що при величині середнього ПІ МАР ≥1,58 відносні шанси на ризик розвитку ПЕ підвищуються в 1,3 рази при ДІ (0,6-1,8), що в 4,2 рази зростають у випадку розвитку тяжких форм даної патології ДІ (3,0-5,5).
Висновки. Підсумовуючи результати проведеного дослідження можна стверджувати, що проведення допплерометрії МАР може використовуватись для підтвердження підозри на розвиток ПЕ, що забезпечує краще клінічне дослідження тяжких її форм. Варто зазначити на важливості визначення ПІ МАР, порівняно з іншими індексами, що характеризують периферичний судинний опір, величина якого, може достовірно свідчити про ранні порушення матково-плацентарної гемодинаміки і особливо при прогнозуванні ризику розвитку акушерських ускладнень, таких як ПЕ.