Результати ультразвукового моніторингу лікування асциту у внутрішньоутробного плоду при захворюваннях, що поширюються статевим шляхом
Григорович Л.В.
Київ, Україна, Інститут педіатрії, акушерства та гінекології Академії медичних наук України
Вступ
При захворюваннях, що поширюються статевим шляхом (ЗПСШ) у вагітних від 5,6% до 11,8 % складає внутрішньоутробне пораження плоду. Незважаючи на різноманітність біохімічних та бактеріологічних діагностик внутрішньоутробного інфікування плоду при ЗПСШ дуже актуальним залишається питання вибору ультразвукової діагностики та моніторингу ефективності лікування асциту у плода. Візуалізація черевної порожнини плоду і внутрішніх органів стала можливою завдяки використанню УЗД у реальному масштабі часу. УЗД-визначення форми та розмірів живота проводиться в ІІ та ІІІ триместрах вагітності. Ехографічне зображення визначається з початку при повздошньому скануванні, а потім на рівні пупочної вени та нирок плоду опреділяють передньо-задній та поперечний розміри живота. Середньоарифметичне значення цих розмірів чітко корелюється з строком вагітності. Тому визначення збільшення середнього діаметру має велике значення. Зупинка збільшення розмірів характерна для гіпотрофії плоду. Замкнуте інтенсивне збільшення
розміру, виникнення асциту є свідком розвитку внутрішньочеревної патології плоду.
Мета дослідження
- визначення наявності асциту, моніторингу його розвитку в процесі лікування хворої вагітної та визначення розмірів живота і наявності гепатомегалії. УЗД складається з виявлення в черевній порожнині вільної рідини, яка зміщується при зміні положення тіла плоду.
Матеріали та методи досліджень
З метою покращення діагностики та лікування асциту плода у вагітних паралельно на І етапі проводили обстеження на TORCH-інфекції, визначали групу та резус крові, наявність антитіл та гемолізінів, проводили УЗД- діагностику у динаміці. Для обстеження визначали три групи вагітних: І - контрольна, ІІ - з ЗПСШ у вагітних та наявності асциту у плоду, ІІІ - сенсибілізованих по АВ0 та RH конфлікті. Згідно захворюванням призначалося етиопатогенетичне лікування на протязі 10-12 діб. Після кожного курсу проводився моніторинг наявності чи зникненню асциту та зменшення гепатомегалії.
Результати дослідження
вказали, що при наявності внутрішньоутробного інфікування плоду і асциту І та ІІ ступені важкості позитивна динаміка була найкращою у вагітних з ЗПСШ, при гемолітичній хворобі плоду і асциту І ступеню прогресування асциту не було і позитивна динаміка відмічалася в 51%, при ІІ степені відсутність прогресування асциту визначалася в 37% випадках, при ІІІ ступені асциту позитивної динаміки не спостерігалося, але мало місце відсутність зростання асциту в 41%, що спонукало передчасного родорозрішення.
Висновки
Отримані результати дозволили встановити, що у хворих вагітних при ЗПСШ після проведення етиопатогенетичної терапії мала місце позитивна УЗД-діагностика в виникненні та зменшенні асциту І та ІІ ступені тяжкості, значне зменшення гепатомегалії, як діагностичних критеріїв своєчасного лікування інфікованого плоду при ІПСШ у вагітних.