Структурні особливості щитовидної залози у дітей пубертатного періоду з нормальною масою тіла та з її надлишком

Боярська О.Я., О.В. Копилова, С.К. Гаєва

Київ, Україна, Науковий центр радіаційної медицини АМН України

 

Вступ

В періоді пубертатного розвитку функціональна перенапруга нейроендокринної системи та її недостатні резерви визначають підвищену чутливість ендокринних залоз дітей до дії ушкоджуючих чинників. Напружене функціонування щитовидної залози спроможне не лише детермінувати, але і бути прямою причиною формування патологічних станів.

Одним з головних проявів пубертатного диспітуітаризму є порушення жирового обміну, зокрема, розвиток ожиріння.

Мета

Метою дослідження було вивчення структурних особливостей щитовидної залози у дітей пубертатного періоду з нормальною масою тіла та з її надлишком.

Матеріали та методи

Проводилось обстеження дітей народжених від учасників ліквідації аварії на ЧАЕС та групи порівняння (мешканці м.Києва та Київської області).

Результати

За клінічними та лабораторними даними у дітей і підлітків з нормальною та надлишковою масою тіла були відсутні ознаки порушення функції щитовидної залози.

Для визначення структурних особливостей щитовидної залози у вищеозначеної групи дітей проводилась ультрасонографія.

У дітей, народжених від учасників ліквідації аварії на ЧАЕС з надлишковою масою тіла об`єм щитовидної залози становив 11.2±1.23 , з нормальною - 12.6±1.67. В групі порівняння різниці в об`ємі щитовидної залози в залежності від маси тіла не встановлено.

При ультрасонографічному дослідженні дітей, народжених від учасників ліквідації аварії на ЧАЕС, ехогенність тканини щитовидної залози була не змінена, проте в групі з надлишковою масою тіла відмічалась тенденція до її підвищення.

При визначенні структури щитовидної залози найчастіше відмічалися зміни у вигляді крапчастих та лінійних дрібних (до 3 - 4 мм) ехопозитивних включень, що особливо притаманно дітям з надлишковою масою тіла. Наявність ехопозитивних включень та поява лінійних структур підвищеної ехогенності можуть призводити до ущільнення щитовидної залози критерієм чого і є підвищення ехогенності тканини.

При ультрасонографії щитовидної залози, яке проводилося 32 підліткам групи порівняння, виявлено аналогічні дані. Цим підтверджуються наші припущення, що діти з надмірною масою тіла незалежно від категорії нагляду, мають зміни в щитовидній залозі, які здатні призводити до її дисфункції, що може посилювати дисметаболічні розлади в періоді пубертації.

При співставленні результатів ультразвукового дослідження дітей, народжених від учасників аварії на ЧАЕС та групи порівняння визначена односпрямованність змін у щитовидній залозі. Однак, у дітей з надлишковою масою тіла визначена тенденція до зменшення об`єму щитовидної залози, наявність більш значних структурних змін у вигляді крапчастих та лінійних ехопозитивних включень, які спроможні ущільнювати її. Такі зміни можуть спричинити дисфункціональні порушення щитовидної залози, що призводить до розвитку прихованої тиреоїдної недостатності.

Висновки

На наш погляд, діти з надлишковою масою тіла потребують не лише загального обстеження, а й визначення морфо-функціонального стану щитовидної залози для оптимізації процесу лікування порушень жирового обміну на тлі гормональної дисфункції в пубертатному періоді.