КОМПЛЕКСНА УЛЬТРАЗВУКОВА ТА ЦИТОЛОГІЧНА ДІАГНОСТИКА ВОГНИЩЕВИХ ЗМІН ЩИТОПОДІБНОЇ ЗАЛОЗИ У ХВОРИХ З ЛАТЕНТНИМИ ІНФЕКЦІЯМИ

Гречаник О.І., Руденко А.В.

Головний військовий клінічний госпіталь МО України, м. Київ

Вступ. Фахівцями багатьох спеціальностей доведено високу ефективність діагностики захворювань ЩЗ при різних патологічних станах в організмі шляхом застосування комплексного (К УЗД), що поєднує традиційне ультразвукове та допплерографічне дослідження. Однак, К УЗД недостатньо інформативне в диференційній діагностиці вогнищевих змін злоякісного та доброякісного характеру і поступається тонкоголковій аспіраційній пункційній біопсії (ТАПБ) ЩЗ.

Матеріали та методи. К УЗД ЩЗ було проведене 148 серопозитивним хворим (83 чоловіка, 65 жінок) до інфекційних збудників різних таксономічних груп за рівнями діагностичних IgG. Обстежені пацієнти розділилися на 2 групи: 1 група вогнищеві зміни ЩЗ (96 осіб 65%), 2 група дифузні зміни (52 особи 35%) з різними ехографічними варіантами. Вивчалися комплексні характеристики вогнищевих змін ЩЗ хворих 1 групи, відповідно виділені групи, а додаткові утворення від 7 мм доповнювалися ТАПБ.

I група – 54 серопозитивні хворі до герпесвірусної інфекції, токсоплазмозу (56%) анехогенні утворення однорідні або з гіперехогенним включенням. Утворення від 7 мм - КДК средня ступінь перинодальної васкуляризації, до 6 мм аваскулярні.

II група – 29 серопозитивні хворі до уреаплазм, мікоплазм, хламідій (30%) гіпоехогенні утворення, з гідрофільним рівним чи хвилястим контуром. За даними КДК – підсилена перинодальна або змішана васкуляризація.

III група – 13 серопозитивних хворих до асоційованих інфекцій різної локалізації (14%) ізо гіпер, ізогіпоехогенні утворення з мікрокальцинатами, кальцинованою капсулою. За даними КДК – гіповаскулярна перинодальна або змішана васкуляризація.

Результати і обговорення. Цитологічне дослідження пунктатів вузлів в I групі у 43 випадках, у зв’язку з виявленням лейкоцитів, колоїду, фолікулярного епітелію (ФЕ) без ознак проліферації, дало змогу зробити висновок про наявність вузлового колоїдного зобу (ВКЗ) без проліферації ФЕ, у 9 випадках у пунктаті були виявлені лімфоцити, лейкоцити, колоїд, ФЕ без ознак проліферації, що також дало змогу віднести їх до ВКЗ без проліферації, а у 2 випадках у пунктаті було виявлено колоїд, лейкоцити, еозинофіли, ФЕ з проліферацією.

За даними цитологічного дослідження пунктату хворих II групи визначено, що у 17 випадків ФЕ з проліферацією, у 18 хворих в пунктаті були виявлені лімфоцити, лейкоцити, а у 5 хворих ФЕ без проліферації, у 3 випадках ФЕ був з ознаками гіперплазії, в 2 - ФЕ з ознаками дистрофічних змін, цитограма 2 хворих відповідала тиреоїдиту.

Серед хворих III групи у 5 випадках цитологічним заключенням був тиреоїдит, у 3 випадках – ВКЗ з проліферацією ФЕ, 2 випадків – без проліферації. У 1 хворий з ВКЗ – ФЕ був з ознаками гіперплазії та дистрофічних змін. Підозра на рак ЩЗ була в 2 випадках.

Висновок. К УЗД з цитологічним дослідженням вогнищевих змін ЩЗ дозволяє відрізнити гіперпластичні процеси від непластичних. За даними нашого дослідження гіперпластичні зміни були виявлені достовірно частіше (p<0,001) ніж непластичні. Серед анехогенних вузлів, з перинодальною васкуляризацією вірогідно частіше (p<0,001) зустрічалися вузли без проліферації ФЕ ніж цитологічно встановлений тиреоїдит та вузловий зоб з проліферацією, гіперплазією та дистрофією ФЕ.