РЕЗУЛЬТАТИ БАГАТОРІЧНОГО УЛЬТРАЗВУКОВОГО МОНІТОРИНГУ СТАНУ СЕРЦЯ В УЧАСНИКІВ ЛІКВІДАЦІЇ ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ КАТАСТРОФИ З ГІПЕРТОНІЧНОЮ ХВОРОБОЮ

Курсіна Н.В., Хомазюк І.М.

Київ, Україна, Науковий центр радіаційної медицини АМН України


Вступ. По мірі віддалення періоду після аварії на Чорнобильській атомній електростанції зростає кількість учасників ліквідації її наслідків з тривалою гіпертонічною хворобою, яка характеризується ураженням органів-мішеней, серед яких провідну роль займають структурні та функціональні зміни лівого шлуночка серця.


Мета дослідження: визначити особливості і оцінити значення змін структур та функцій серця в учасників ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи з гіпертонічною хворобою (ГХ) за даними багаторічного ультразвукового моніторингу.


Об‘єкт і методи дослідження. Обстежено 128 учасників ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи з неускладненою ГХ І та ІІ стадії протягом 5 років. Середній вік хворих при первинному обстеженні - 44,6±0,7 років. Ехо-допплеркардiографiчне дослідження виконували за допомогою апарату «Aloka SSD-630», Японія. Визначали товщину задньої стінки ЛШ (Тд) і міжшлуночкової перетинки (МШП) в діастолу, масу міокарда ЛШ (ММ) та її індекс (ІММ), кінцевий діастолічний (КДР) і систолічний (КСР) розміри ЛШ, передньо-задній розмір лівого передсердя (ЛП), фракцію викиду, максимальну швидкість раннього (Е) і пізнього (А) діастолічного наповнення лівого шлуночка, їх відношення (Е/А), час ізоволюметричного розслаблення (IVRT). Статистична обробка проведена за програмою Microsoft Excel.


Результати. При первинному обстеженні гіпертрофія ЛШ серця (ГЛШ) встановлена у 76,6 % хворих, ІММ складав в середньому 161,2±2,8 г/м2. Протягом 5 років частота випадків з ГЛШ збільшилася на 18,7 %, ІММ – на 16 г/м2 (P<0,05). Зростання ІММ на 10 % та більше зареєстровано у 53,1 % хворих, з них у чверті – на

50 % та більше. В 36,7 % випадків зміни ІММ були не суттєвими, в 10 % спостерігався регрес ГЛШ. Приріст випадків з потовщенням Тд склав 15,6 %, а МШП – 55,6 %; ЛП>40 мм – 19 % відносно 3,2 % при попередньому обстеженні. За вихідними даними концентричний тип та ексцентричний типи ГЛШ зустрічалися в однаковій кількості і склали по 38,3 %, нормальна геометрія ЛШ - 23,4 %. В динаміці число хворих з концентричним типом ГЛШ збільшилося на 42,8 %, ексцентричним – 6,1 %. Прогресування структурного ураження серця відбувалося у хворих, які мали низьку прихильність до лікування. Діастолічну дисфункцію ЛШ серця зареєстровано у 44,8 % хворих з ГЛШ, за контролюємий період її частота збільшилася на 16,6 %. Нові випадки діастолічної дисфункції асоціювалися зі збільшенням ІММ в середньому на 39,6±7,3 г/м2. Систолічна функція ЛШ в переважній більшості випадків не була порушена, приріст випадків з фракцією викиду менше 55 % склав 7 %.

Висновок. Ультразвукове дослідження серця відіграє значну роль при тривалому спостереженні хворих на гіпертонічну хворобу. Оцінка структурного та функціонального стану серця об’єктивно обґрунтовує відбір та корекцію антигіпертензивного лікування, спрямованого на упередження та регрес негативних змін, визначення загального ризику можливих ускладнень гіпертонічної хвороби.