СКАНУВАННЯ (ТКДС) НА ЕТАПАХ ХІРУРГІЧНОГО ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ З АРТЕРІО-ВЕНОЗНИМИ МАЛЬФОРМАЦІЯМИ(АВМ) ВЕРТЕБРО-БАЗИЛЯРНОГО БАСЕЙНУ (ВББ)ДОСВІД ВИКОРИСТАННЯ ТРАНСКРАНІАЛЬНОГО ДУПЛЕКСНОГО
Векслер В.В., Литвак-Шевкопяс С.О.
Київ, Україна, Інститут нейрохірургії ім. академіка А.П. Ромоданова АМН України
Вступ. Діагностика та лікування АВМ головного мозку, які належать до вродженої патології судин мозку, є складною проблемою сучасної нейрохірургії.
Метою дослідження було запровадження ТКДС для оцінки гемодинамічної активності АВМ.
Матеріали та методи. Нами проведено аналіз даних клініко-інструментального обстеження 86 хворих з АВМ головного мозку, які знаходились на лікуванні в Інституті нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова АМН України у 2003-2007 рр., з них чоловіків було 48 хворих, жінок – 38, у віці від одного року до 62 років. За локалізацією переважали АВМ задньочерепної ями (28 хворих); субтенторіальної локалізації – 6 хворих; супратенторіальної – 40 хворих. Всім хворим було проведене комплексне клініко-інструментальне обстеження, в т.ч. КТ, МРТ; церебральна ангіографія (ЦАГ), ТКДС (на апаратах “Siemens Sonoline G 50”); комп’ютерна ЕЕГ в динаміці лікування.
Результати та їх обговоренная. За клінічним перебігом захворювання 79% випадків віднесено до геморагічного типу, 21% – до торпідного. За результатами УЗДГ обстеження у спектральному режимі та з використанням кольорового допплерівського картування оцінювали: лінійну швидкість кровоплину (ЛШК) в інтракраніальних відділах сонних та хребтових артерій, венах мозку (вена Розенталя, Галєна); стан периферичного опору – за індексом пульсації (PI); цереброваскулярну реактивність (ЦВР); зміни кольорової картограми. В результаті проведеного оперативного лікування хворих з АВМ ВББ в групі з торпідним типом перебігу ЛШК в живлячих АВМ артеріях знизилася у 8 хворих в середньому на 70±4 см/с по ЗМА, та 55±3см/с по ХА (V4); спостерігалося підвищення показників РІ в порівнянні з даними до операції (0,45±0,12).
У 7 хворих спостерігалась нормалізація показників ЛШК та PI. У 35 хворих з групи з геморагічним типом перебігу виявлена позитивна динаміка ТКДС показників: зниження ЛШК по ЗМА на 75±15 см/с, по ХА на 35±12 см/с, підвищення РІ; у 23 хворих – нормалізація показників. У 6 хворих виникли повторні геморагії: у 3 хворих після радіохірургічного лікування в першому півріччі та у 3 хворих після ендоваскулярної емболізації на протязі першого року після втручання. Виявлено, що ризик повторної геморагії у цих хворих залежав не тільки від ступеню підвищення ЛШК в аферентній артерії (до операції ЛШК по ЗМА становила 169±48 см/с), а й в появі “рецидиву” шунтування на протязі першого півріччя після операції. У 7 хворих з АВМ <2cм ТКДС ознаки шунтування не виявлено до операції та після неї. Чутливість ТКДГ в діагностиці АВМ за виділеним комплексом діагностичних критеріїв становила 89,5%, специфічність – 93,3%.
Висновки. 1.Визначена діагностична цінність критеріїв ТКДС у хворих з АВМ ВББ до операції, при плануванні способу та об’єму хірургічного втручання, оцінці ефективності хірургічного лікування, прогнозуванні. 2.Застосування ТКДС в діагностичному комплексі збільшує можливості ранньої діагностики АВМ у хворих без внутрішньомозкового крововиливу та за відсутності прямих показів до АГ. 3.Поява ознак “рецидиву” шунтування на протязі першого півріччя після операції може бути розцінена як чинник ризику повторної геморагії.