ВИЯВЛЕННЯ АБСЦЕСУ ЛІВОГО СІМ’ЯНОГО МІХУРЦЯ З НЕТИПОВИМ ПЕРЕБІГОМ, ЗА ЕХО-ОЗНАКАМИ СИМУЛЮЮЧОГО ДОБРОЯКІСНУ ПУХЛИНУ (КЛІНІЧНИЙ ВИПАДОК)

Мухомор О.І., Бубнов Р.В.

Київ, Україна, Клінічна лікарня «Феофанія» Державного управління справами, відділення ультразвукової діагностики

Вступ. Представлений випадок діагностики при ультразвуковому дослідженні (УЗД) солідного утвору сім’яного міхурця. Проведено огляд світових літературних джерел на тему об’ємної патології сім'яних міхурців. Утвори сім’яних міхурців є вкрай рідким спостереженням.

Матеріали і методи (опис клінічного випадку). 62-річний пацієнт звернувся зі скаргами на перинеальний дискомфорт, болі в низу живота, утруднення сечопуску. Проведено трансректальне ультразвукове дослідження. При УЗД виявлено солідний утвір в проекції лівого сім’яного міхурця круглої форми розмірами 57х57х 61 мм з чіткими контурами гетерогенної будови з нечітко вираженим внутрішнім кровоплином. Правий сім’яний міхурець без особливостей. Передміхурова залоза дещо збільшена (розмірами 49х34х29 мм), включає поодинокі парауретральні петрифікати. Виконано пункційну біопсію утвору під контролем УЗД голкою 18G, отримано 3 стовпчики тканини. Патогістологічний висновок. Вогнищева міоепітеліальна гіперплазія за типом склерозуючого аденозу стінки сечового міхурця. Враховуючи тотожність ехо ознак до солідного утвору, рідкість об’ємної патології сім’яних міхурців та агресивність перебігу при його злоякісній природі, низьку інформативність пункційної біопсії, виконано оперативне видалення утвору лівого сім’яного міхурця. Післяопераційний гістологічний висновок: абсцес сім’яного міхурця з ділянками міоепітеліальної гіперплазії.

Результати та їх обговорення. Звертає увагу нетиповий перебіг абсцесу з імітуванням солідної формації. Трансректальне УЗД з біопсією міхурця, яке є необхідною умовою діагностики утворів малого тазу, не дало вичерпної діагностичної інформації. На низьку інформативність пункційної біопсії сім’яних міхурців вказують літературні джерела.

За даними більшості авторів пухлинні утвори сім’яних міхурців частіше злоякісні та мають досить агресивний перебіг. Враховуючи недовершеність діагнозу, за відсутності загальноприйнятого протоколу лікування доцільно надавати перевагу активній хірургічній тактиці.

Висновок. Утвори сім’яних міхурців є достатньо рідким спостереженням, тому вимагають пильної діагностичної програми. Представлений випадок є унікальним за своєю рідкістю.