ДІАГНОСТИЧНІ МОЖЛИВОСТІ УЛЬТРАЗВУКОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ПРИ МЕТАСТАЗАХ РАКА ПРЯМОЇ КИШКИ В ЛІМФАТИЧНІ ВУЗЛИ

Батюк С.І., Бриндіков Л.М., Табола М.М., Попович В.В., Батюк Л.В.

Хмельницький обласний онкологічний диспансер, Хмельницька міська лікарня

Вступ. Одним із найбільш важливих параметрів, які впливають на тактику лікування рака прямої кишки, являється наявність метастазів в регіонарних лімфовузлах. Лімфогенний шлях метастазування рака прямої кишки має свої особливості в залежності від локалізації ракового ураження прямої кишки: від верхньої 2/3 прямої кишки метастази по лімфатичним шляхам розповсюджуються вгору в лімфатичні вузли, розташовані вздовж верхньої прямокишечної артерії і біля кореня нижніх брижових судин, і від них – в парааортальні (заочеревні) лімфатичні вузли, які розташовані по ходу середніх і нижніх артерій, і від них – в групу гіпогастральних лімфатичних вузлів; від анального відділу прямої кишки лімфа відтікає в (параректальні) вздовж нижніх прямокишечних артерій і в групу гіпогастральних лімфатичних вузлів, а також в пахово-стегнові лімфатичні вузли. В нинішній час одним із провідних методів виявлення патології лімфатичних вузлів являється ультразвукове обстеження.

Ціль. Встановити діагностично значимі критерії метастатично змінених лімфовузлів у хворих з раком прямої кишки.

Матеріали і методи. Обстежено 126 хворих з клінічним діагнозом «Рак прямої кишки», підтвердженим рентгенологічними, ендоскопічними та гістологічними методами дослідження і 48 хворих з запальними процесами прямої кишки. Серед хворих з раком прямої кишки метастази в регіонарні лімфовузли мали місце в 42 чоловік. Для дослідження тазових лімфовузлів всім хворим проводилось трансректальне ультразвукове обстеження на ультразвукових сканерах PHILIPS-HDI 5000 і SIEMENS Sonoline G-60 з використанням ректального датчика, який має робочу частоту 5-7,5 Мгц. Пахові лімфовузли досліджувались лінійним датчиком з частотою 7,5-10 МГц. Обстеження проводилось в В-режимі, режимах кольорового допплера. При ультразвуковій оцінці доброякісного або злоякісного характеру змін лімфовузлів ми враховували дев’ять параметрів: форму (округлу або овальну), розміри, наявність/відсутність зображення воріт лімфовузла, товщина області воріт, товщина кори лімфовузла, ехогенність та ехоструктура, характер васкуляризації при кольоровому допплерівському картуванні, наявність/відсутність екстракапсулярного розповсюдження.

Результати. При метастатичному ураженні лімфовузлів, останні у всіх хворих мали округлу форму. Розміри їх становили 15-65 мм. У 92% хворих відмічалась повна відсутність зображення області воріт лімфовузла, співвідношення кортікального шару до воріт складало більше 2. Метастатично змінені лімфовузли візуалізувались як гіпоехогенні утворення різної ехоструктури з нечітким, нерівним контуром за рахунок приєднання в пухлинний процес оточуючих тканин. При їх допплерографії у 78% хворих реєструвалась щільна судинна сітка (більше 20 кольорових сигналів).

Висновки. Точність діагностики метастазів в регіонарні лімфовузли при ракові прямої кишки склала 81%, чутливість 79%, спецефічність 82%. Даний метод обстеження повинен викоритовуватись в комплексному обстеженні хворих на рівні обласного онкологічного диспансеру.