ІНФОРМАЦІЙНА ТЕХНОЛОГІЯ УЛЬТРАЗВУКОВОЇ ДІАГНОСТИКИ ХРОНІЧНОЇ СЕРЦЕВОЇ НЕДОСТАТНОСТІ

Дроздова І. В.¹, Харченко О. О.¹, Романенко С. В. ¹, Поріц С. Л.. ¹, М. Г. Сидорова²

¹Український Державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності, Дніпропетровськ,

²Дніпропетровський національний університет ім. О. Гончара


Вступ. Хронічна серцева недостатність із систолічною дисфункцією (ХСН) – це симптомокомплекс, якому притаманні задишка у спокої та під час фізичного навантаження, хрипи в легенях і набряк гомілок, об’єктивні докази патологічних змін міокарду або функцій серця у спокої. Визначення стадій ХСН базується лише на клінічних ознаках, чітких діагностичних ехокардіографічних критеріїв до цього часу не існує, що суттєво обмежує можливості клінічної діагностики та медико-соціальної експертизи.


Мета. Визначити статистичні ехокардіографічні критерії оцінки стадій ХСН та розробити інформаційну технологію її ультразвукової діагностики.


Матеріали та методи. Обстежено 165 осіб, з них 115 пацієнтів з ХСН ішемічного ґенезу та 50 осіб з ХСН, внаслідок артеріальної гіпертензії, у віці від 35 до 65 років. Доплер ехокардіографія була виконана за стандартною методикою на апараті “Ge LOGIC P5 Pro”. Завдання класифікації вирішували за допомогою кластерного аналізу на основі методу К-середніх у варіантах Болла-Холла, проводили відбір інформативних ознак методом “Гойдалки”, встановлювали межі “норми-патології” ехокардіографічних показників на основі моделей сплайн-нормального розподілу.


Результати. Найбільшу інформативність для хворих із ХСН мали: діаметр аорти на рівні клапанів, фракція викиду, індекс кореня аорти, систолічне розходження стулок аортального клапану, кінцево-діастолічний розмір правого шлуночка, в лівому шлуночці індекс кінцево-діастолічного розміру, кінцево-діастолічний об’єм, кінцево-систолічний розмір; індекс лівого передсердя, розмір лівого передсердя; кінцево-діастолічний розмір лівого шлуночка. За результатами кластерізації було виділено п’ять кластерів: до першого кластеру увійшли особи із СН 0 ст., до другого – з СН I ст., третій кластер характеризує хворих на СН II А ст., а четвертий – на СН II Б ст., п’ятий кластер – на СН III ст. Діагностика стадій СН з використанням кластерного аналізу свідчила про неточність постановки клінічного діагнозу; результати класифікації відображали статистичний факт постановки правильного діагнозу лише у 49,9%. Це спонукало до визначення меж ехокардіографічних показників, які б відповідали стадіям ХСН, та порівнянні їх із існуючими “нормами”. Статистична рівність “медичних норм” та встановлених нами спостерігалась стосовно діаметру аорти та індексу кореня аорти, систолічного розходження стулок аортального клапану, індексу лівого передсердя, які меншою мірою порушуються при розвиткові ХСН внаслідок артеріальної гіпертензії, ішемічної хвороби серця та інфаркту міокарда. Прогресування ХСН у хворих проявлялось відхиленнями від норми показників ударного об’єму, фракції викиду - при порушенні скорочувальної здатності міокарду; товщини задньої стінки та відносної товщина міокарду лівого шлуночка, товщини міжшлункової перегородки, маси міокарду та індексу маси міокарду лівого шлуночка – при компенсаторній гіпертрофії серця на початкових стадіях СН; показників кінцево-систолічного розміру та об’єму, величин кінцево-діастолічного розміру та об’єму лівого шлуночка – при дилятації порожнин серця, внаслідок збільшення в них об’єму крові та розтягнення міокарду; розміру лівого передсердя та кінцево-діастолічного розміру правого шлуночка, середнього тиску у легеневій артерії – при подальшому прогресуванні ХСН.


Висновки. В роботі запропоновано інформаційну технологію ультразвукової діагностки ХСН, що забезпечує відбір інформативних ознак, оцінку якості розбиття, підтримку прийняття рішень, встановлення меж “норми-патології”. Проведено апробацію запропонованої технології на даних медичного обстеження хворих на ХСН.