ТЕХНОЛОГІЇ УЛЬТРАЗВУКОВОЇ ВІЗУАЛІЗАЦІЇ РЕКТОСИГМОЇДНОЇ ЗОНИ В ОНКОЛОГІЧНІЙ ПРАКТИЦІ

Жайворонок М.М. 1 , Динник О.Б.2, Кушнеров О.І. 3, Федусенко О.А. 4

1. Медичне науково-практичне об’єднання «МедБуд»

2. Кафедра променевої діагностики НМАПО, Київ

3. Кафедра променевої діагностики БелМАПО, Мінськ

4. Факультет післядипломної освіти Запоріжзької МАПО, Запоріжжя


Вступ. Колоректальний рак (КРР) в популяції займає друге місце серед онкозахворювань і має неухильну тенденцію до зростання. Рання діагностика утруднена неспецифічною чи стертою клінічною картиною, відсутністю системи диспансеризації та кооперативності з боку пацієнтів при підготовці та плануванні проведенні інструментальних досліджень, які на сьогодні досить травматичні. Новою ерою вирішення цих питань можуть стати методики УЗ сканування ректосигмоїдної зони (РСЗ).


Мета. Показати діагностичні можливості нових технологій УЗ візуалізації колоректального раку.


Матеріали та методи. Нами проведено обстеження РСЗ 68 пацієнтам віком від 20 до 83 років. Дослідження проводили на апаратах ALT HDI5000 та Philips HD11 з мультичастотними конвексними 3,5-5 МГц та порожнинними датчиками 4-8 МГц, застосовували технологій покращення В-зображення та допплерівського картування. У деяких випадках для вивчення структури шарів стінок кишки застосовували лінійний датчик 7-12 МГц.

Використовували декілька методик дослідження РСЗ:

1. УЗД через передню черевну стінку (трансабдомінально) проводили в 2 етапи: без контрастування виконували поперечні, поздовжні та косі скани по ходу проекції РСЗ на передню черевну стінку. В такому ж порядку виконуються сканування в надлобковій, правій здухвинних ділянках з метою оцінки стану стінок сечового міхура, внутрішніх статевих органів, судин. Пряма кишка візуалізується на основі відповідних анатомічних орієнтирів: у чоловіків - задня стінка сечового міхура, передміхурова залоза, сім’яні міхурці та сім’явиносні протоки; у жінок - задня стінка сечового міхура, матка, піхва та яєчники. Методика трансадбомінального дослідження з контрастуванням полягає в наповненні товстої кишки діагностичним розчином, який дозволяє створити умови візуалізації контуру внутрішньої поверхні слизової оболонки кишки, більш детально вивчити структуру стінки кишки та додаткові утворення внаслідок акустичного вікна та відсутності перешкод від люмінального газу. Сканування проводили поліпроекційно та поліпозиційно, починаючи від низхідного відділу ободової кишки і в напрямку до прямої кишки.

2. УЗД через промежину (трансперітонеально) без контрастування полягає в виконанні поздовжніх сканів через передню та задню промежину. Такий підхід дозволяв отримати більшу роздільну здатність В-зображення в порівнянні з трансабдомінальним доступом. Оцінити пряму кишку поздовжньо на всьому протязі та її співвідношення з сусідніми органами. Методика може проводитися з контрастуванням при наповненні прямої кишки та РСЗ діагностичним розчином.

3. УЗД через піхву (трансвагінально) дозволяє оцінити будову та структуру прямої кишки і ректосигмоїдної зони при трансвагінальному дослідженні як при дослідженні без контрастування так і з контрастуванням.

4. УЗД через пряму кишку (трансректально) дозволяє отримати найбільшу роздільну здатність в візуалізації пошарової структури стінки кишки. Оцінити пряму кишку поздовжньо на всьому протязі та її співвідношення з сусідніми органами. Методика може проводитися з наповненням прямої кишки та ректосигмоїдної зони діагностичним розчином.


Результати та їх обговорення. Серед обстежених осіб виявлено 4 випадки (6%) раку прямої кишки, 2 випадки ( 3%) – раку сигмовидної кишки, 3 випадки (4,4%) – поліпів РСЗ, 1 випадок (1,5%) – внутрішніх гемороїдальних вузлів, крім того у 61 пацієнта були виявлені додаткові петлі сигмоподібної кишки. Усі випадки були підтверджені при проведенні ректороманоскопії, іригоскопії та фіброколоноскопії.


Висновки. Комплекс методик УЗ дослідження РСЗ є високоінформативним та неінвазивним методом діагностики в руках лікаря ультразвукової діагностики. Проведення даного дослідження в скринінгу КРР є економічно вигідним, так як не потребує значних матеріальних затрат та може виконуватися по мірі необхідності в процесі лікування.