УЛЬТРАСОНОГРАФІЯ В ДІАГНОСТИЦІ ДІАБЕТИЧНОЇ РЕТИНОПАТІЇ
Гаврилюк О.О., Кучер А.Р.
Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького,
Медичний центр ультразвукової діагностики «Ультрамед», Львів
Вступ. Велике значення в розвитку органних ускладнень при цукровому діабеті відіграють судинні розлади. Найбільш частим і раннім проявом мікроангіопатії є ураження очей – ретинопатії. Діабетична ретинопатія займає провідне місце серед причин сліпоти та інвалідності офтальмологічних хворих в групі населення віком 30-60 років. На даний час ультрасонографія є доступним неінвазивним методом діагностики таких проявів проліферативної діабетичної ретинопатії як крововилив у скловидне тіло та тракційне відшарування сітківки. Слід відзначити, що одним з основних показів для проведення ультрасонографії очей є також виражене зниження прозорості оптичних середовищ, коли офтальмоскопічно обстежити очне дно не можливо.
Матеріали і методи. З метою уточнення можливостей ультрасонографії в діагностиці проліферативної ретинопатії нами обстежено 23 хворих віком 34-69 років (з них 21 пацієнт з катарактою). УЗД проводилось на апаратах Acuson Aspen лінійними датчиками 7МГц в режимі сірої шкали, транспальпебрально. Для обстеження очної артерії застосувалась ультразвукова допплерографія, при якій визначали наступні показники кровоплину: лінійну швидкість, зокрема максимальну систолічну швидкість і кінцеву діастолічну швидкість, ІР.
Результати. У 3 пацієнтів ультрасонографія дозволила виявити зміни в скловидному тілі у вигляді точкових і плівчастих плаваючих помутнінь та виключити вторинні крововиливи в скловидне тіло і тракційне відшарування сітківки. В 15 випадках обстежень нами визначено тракційне лінійне та куполоподібне відшарування сітківки висотою 1,8-2,6 мм у вигляді плівчастої гіперехогенної структури, фіксованої до оболонок ока, з них у 9 пацієнтів в скловидному тілі виявлено грубі, фіксовані до сітківки фіброзні тяжі, що призвели до тракції сітківки. В 4 пацієнтів у скловидному тілі ідентифіковано частковий (3 випадки) та субтотальний (1 випадок) гемофтальм у вигляді рухомого конгломерату підвищеної ехогенності. В 1 пацієнта визначено субтотальний гемофтальм та тракційне лінійне відшарування сітківки висотою 2,2 мм. При допплерографічному обстеженні очної артерії в 20 пацієнтів спостерігалось незначне зниження швидкості кровоплину відносно вікової норми. ІР в них мав тенденцію до підвищення.
Висновки. Таким чином ультрасонографія є невід’ємним методом діагностики діабетичної ретинопатії при неможливості офтальмоскопічного обстеження. Використання допплерографії дозволяє достовірно та безпечно оцінити стан кровоплину по очній артерії.