УЛЬТРАЗВУКОВИЙ МОНІТОРИНГ ПОКАЗНИКІВ ЗОВНІШНЬОГО СФІНКТЕРУ У ДІТЕЙ З ХРОНІЧНИМИ ЗАКРЕПАМИ

Сафанюк Л.В., Конопліцький В.С., Якименко О.Г., Сафанюк О.М., Смірнова Н.М.

Вінницький національний медичний університет ім. М.І.Пирогова


Вступ. В останні роки для дослідження дистальних відділів товстої кишки (ДВТК) більш широке застосування набуває методика ультразвукової ірігоскопії.


Мета. Ультразвуковий моніторинг показників зовнішнього сфінктеру у дітей з вродженими вадами розвитку ДВТК.


Матеріали та методи. Дослідження були проведені на 54 дітях обох статей віком від 3-х до 16 років які знаходились на стаціонарному лікуванні в клініці дитячої хірургії Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова. Всі діти були розподілені на дві групи. Першу групу з 38 дітей складали пацієнти з анатомічними вадами розвитку ДВТК (30 дітей – доліхосігма, 4 – доліхоколон, 2- хвороба Гіршпрунга, 2 – мегадоліхосігма). Другу групу з 16 пацієнтів складали діти, яким в термін від 3 до 10 років до теперішнього обстеження, було виконане оперативне втручання з приводу хвороби Гіршпрунга.


Результати. Ширина зовнішнього сфінктеру у дітей першої групи всього лише в 1.09 рази перевищував норму, тоді коли передньо – задній розмір був більше за норму в 1.6 рази (Табл. №1).


Таблиця №1. Параметри зовнішнього сфінктеру у дітей першої групи (мм).

 

Параметри

 
 

Ширина

 
 

Норма

 
 

Передньо–задній
розмір

 
 

Норма

 
 

 

 
 

n=38

 
 

 

 
 

 n=38

 
 

 

 
 

 

 
 

14,7±0,8

 
 

13,4±0,1

 
 

21,3±1,3

 
 

13,2±0,1

 
 

р

 
 

 > 0.05  

 
 

< 0.001  

 

Ширина зовнішнього сфінктеру у дітей другої групи всього лише в 1,07 рази перевищувала норму, тоді коли передньо – задній розмір в 1,8 рази був більшим від нормальної величини (Табл..№2).


Таблиця №2. Параметри зовнішнього сфінктеру у дітей другої групи (мм).

 

Параметри

 
 

Ширина

 
 

Норма

 
 

Передньо–задній
розмір

 
 

Норма

 
 

 

 
 

n=16

 
 

 

 
 

 n=16

 
 

 

 
 

 

 
 

14,4±1,6

 
 

13,4±0,1

 
 

23,6±2,5

 
 

13,2±0,1

 
 

р

 
 

 > 0.05  

 
 

< 0.01  

 


Висновки. У дітей, які були оперовані з приводу хвороби Гіршпрунга тривалий час в післяопераційному періоді зберігаються явища м’язової гіпертрофії зовнішнього сфінктера, лікувальна корекція яких може значно покращити наслідки лікування та якість життя пацієнтів.