МОЖЛИВОСТІ РОЗШИРЕНОЇ ПРОГРАМИ 3-D РЕКОНСТРУКЦІЇ СЕРЦЯ (QLAB CARDIAC 3D QUANTIFICATION ADVANCED) У ДАГНОСТИЦІ ПОРУШЕНЬ СКОРОТЛИВОЇ ФУНКЦІЇ МІОКАРДА ЛІВОГО ШЛУНОЧКА У ХВОРИХ З ВЕЛИКОВОГНИЩЕВИМ ПОСТІНФАРКТНИМ КАРДІОСКЛЕРОЗОМ


Джура Н.О., Коржелецький О.С., Пономарьова М.В.

Відділення функціональної діагностики та ультразвукової діагностики серця та судин

КЛ „ФЕОФАНІЯ ” ДУС при Президенті УКРАЇНИ, м. Київ


Вступ. Особливе місце у загальній структурі ІХС займає інфаркт міокарду (ІМ),зокрема великовогнищевий, з виходом у кардіосклероз. Скорочувальна дисфункція міокарда, що виникає при цьому часто призводить до досить вираженого порушення насосної функції лівого шлуночка, стан якого в значній мірі визначає виживання пацієнтів. На сьогодні надзвичайно актуальною є проблема пошуку найбільш достовірних методик у визначенні порушень скоротливої функції серця з метою визначення потенційно життєздатного міокарда.


Мета. Дослідити можливості визначення глобальної та сегментарної скоротливості серця у хворих, що перенесли великовогнищевий ІМ лівого шлуночка ( який призводить до найбільш виражених змін скоротливої функції) за допомогою розширеної програми QLAB Cardiac 3D Quantification Advanced.


Матеріали та методи. Дослідження проводилося на УЗ-сканері «iЕ33» фірми Philips за допомогою 3D кардiологiчного датчика X3-1 (1-3 МГц). Обстежено 25 пацієнтів віком від 55 до 70 років, що мали в анамнезі перенесений великовогнищевий ІМ різної локалізації, в тому числі у 10 пацієнтів під час попереднього 2-D ЕхоКГ-дослідження були виявлені ознаки наявності хронічної аневризми передньої стінки ЛШ. Напівавтоматично визначалася межа ендокарда для створення математичної моделі лівого шлуночка та визначення його дійсних об’ємів (КДО, КСО) та ФВ лівого шлуночка з мінімальним втручанням оператора, при цьому процес займав не набагато більше часу,ніж визначення ФВ по Simpson у 2D-режимі. Отримано звіти регіональної скоротливості у мілісекундах та у процентах по відношенню до інтервалу R-R. Це дало можливість отримати інформацію про механічну внутрішньошлуночкову дисинхронію/асинхронію шляхом обчислення індексу механічної дисинхронії ( ІМД), що вираховувався шляхом визначення часу (у мс), необхідного усім сегментам ЛШ для досягнення їх мінімального систолічного об’єму – показник Тmsv ( від англ.time for minimum systolic volume) та підрахунку показника стандартного відхилення цих часових параметрів – SD (від англ.standard deviation). Програма автоматично розраховувала показники SD- індекса для 16,12 та 6-сегментарних моделей ЛШ та будувала криві зміни об’ємів 17 сегментів ЛШ, що дало можливість отримати параметричні зображення екскурсії та синхронності руху кожного з них.


Результати. Розширена програма 3-D реконструкції серця дозволила отримати точні дані для оцінки глобальної скоротливої функції ЛШ, відобразити 17 регіональних кривих для порівняння у часі скорочення різних сегментів міокарда, дала можливість порівняти скорочення декількох сегментів ЛШ шляхом оцінки зміни регіональних об’ємів та визначити регіональну синхронію/асинхронію шляхом обчислення часу , необхідного кожному сегменту для досягнення свого мінімального систолічного об’єму. Отримані параметричні зображення дозволили наочно оцінити порушення екскурсії та синхронності руху сегментів ЛШ, що особливо було важливим у пацієнтів з аневризмою ЛШ.


Висновки. Таким чином, програма QLAB Cardiac 3DQ Advanced може бути цінним інструментом для об’єктивної оцінки глобальної та реґіонарної скоротливості серця , що є принципово важливим у хворих з постінфарктним кардіосклерозом.