ПОРІВНЯННЯ ДІАГНОСТИЧНИХ МОЖЛИВОСТЕЙ ОЦІНКИ РЕЗУЛЬТАТІВ ХІРУРГІЧНОГО ЛІКУВАННЯ ЕКСТРАКРАНІАЛЬНИХ СУДИН ПРИ ОБСТЕЖЕННІ ПАЦІЄНТІВ ЗА ДОПОМОГОЮ ТРИПЛЕКСНОГО УЛЬТРАЗВУКОВОГО СКАНУВАННЯ ТА МЕТОДАМИ 3D та 4D – РЕКОНСТРУКЦІЇ

Коржелецький О.С., Джура Н.О., Пономарьова М.В.

Відділення функціональної діагностики та ультразвукової діагностики серця та судин

КЛ „ФЕОФАНІЯ ” ДУС при Президенті УКРАЇНИ, м. Київ

Вступ. Кількість пацієнтів, прооперованих з приводу атеросклеротичного ураження стінок сонних артерій, постійно зростає. Так, в 2010 році під диспансерним наглядом знаходилось 39 пацієнтів після ендартеректомії та 47 пацієнтів з стентуванням різних ділянок екстракраніальних судин. Таким чином, зростає необхідність в своєчасній достовірній оцінці результатів хірургічного лікування та динамічного спостереження за пацієнтами. Тому нами було проведено порівняльне дослідження пацієнтів після ендартеректомії та після стентування за допомогою різних методів дослідження: триплексного ультразвукового обстеження, 3D та 4D – реконструкції просвіту судин та ангіографії (як еталонного методу).

Мета. Якісне та своєчасне динамічне спостереження за прооперованими хворими за допомогою неінвазивних методів дослідження. Здешевлення методик спостереження.

Матеріали та методи. За перше півріччя 2011 року нами було обстежено 52 пацієнта після хірургічного лікування екстракраніальних судин від 42 до 76 років. Із них – 34 пацієнта після стентування різних ділянок екстракраніальних судин, 18 – після ендартеректомії. Всім пацієнтам виконано стандартне ультразвукове триплексне обстеження брахіоцефальних судин, з використанням функціональних проб та 3D та 4D реконструкцію ділянок ендартеректомії або стентування. Дослідження виконувались на ультразвуковому сканері «iE 33 PHILIPS» за допомогою датчиків L 11-3, S 5-1, X 3-1. В оцінці стенозування використовувалась локальна (ECST - європейська) та дистальна( NASCET - північноамериканська) методика та автоматичний метод обрахування товщини середньої оболонки стінки судини (ІМТ) за допомогою програмного забезпечення QLAB .

Результати. При комплексному обстеженні 18 пацієнтів після ендартектомії протягом трьох років спостереження виявлено:

1. У одинадцяти пацієнтів після ендартектомії ( або у 61.1% випадків) відзначається збільшення товщини ІМТ в ділянках,котрі примикають до місця ендартектомії до 1.3+/- 0.08 мм. ( автоматичний метод обрахування товщини ІМТ). При проведенні 3D та 4D – реконструкції судини розрахований методами ECST та NASCET відсоток стенозування становив від 22+/-3% до 36+/-3% ( гемодинамічно не позначені стенози).

2. У двох пацієнтів ( або у 11.1%) після ендартеректомії було зареєстровано рестенозування до 45 -47%, що підтверджено даними наступної ангіографії.

При комплексному обстеженні 34 пацієнтів після стентування екстракраніальних судин протягомі трьох років спостереження виявлено:

1. У 32 пацієнтів ( або у 94.1%) стенти були спроможними.

2. У 2 пацієнтів ( або у 5.9%) були візуалізовані тромботичні маси на поверхні стентів ( у першого пацієнта – через 9 тижнів, а у другого – через 16 місяців після оперативного втручання). Обом пацієнтам була виконана контрольна ангіографія, в ході якої у першого пацієнта тромботичні маси були видалені. Другому пацієнтові проведене оперативне втручання з видаленням тромботичних мас, ендартектомією та стентуванням.

Висновки. Таким чином, комплексне обстеження пацієнтів ультразвуковими методами ( триплексне ультразвукове обстеження, 3D та 4D - реконструкція просвіту судин)

після оперативного втручання на судинах є достовірним та ефективним методом спостереження за хворими та дозволяє зменшити матеріальні затрати медичного закладу на проведення обстежень.