УЛЬТРАЗВУКОВА ДІАГНОСТИКА НЕДОСТАТНОСТІ БАУГІНІЄВОЇ ЗАСЛІНКИ

Жайворонок М.М.

МНПО «Медбуд», м.Київ

Вступ. Недостатність баугінієвої заслінки не має характерних симптомів. Але порушення функції клапана визиває синдром надлишкового бактеріального обсіменіння тонкої кишки (дисбактеріоз (дисбіоз) тонкої кишки), внаслідок сприяння проникненню в неї бактеріальної флори товстої кишки. Рідше спостерігаються порушення моторно-евакуаторної функції товстої кишки внаслідок зниження гастро-здухвинного рефлексу Фоті, що сприяє порушенню стільця та виникненню пухлинних процесів.

Мета. Оцінити можливості ультразвукового дослідження (УЗД) для оцінки функції баугінієвої заслінки.

Матеріали та методи. Було виконано 143 трансабдомінальних ультразвукових дослідженнь товстої кишки з контрастуванням. Пацієнти віком від 20-72 років, в т.ч. жінок – 94, чоловіків – 49, які були направлені з приводу скарг на болі в правій здухвинній ділянці та порушення стільця. У 61 (43%) пацієнта були виявлені ультразвукові ознаки недостатності баугінієвої заслінки. Дослідження проводили на апарті «Ultima РA» (Україна, «Радмір») з використанням широкосмугового конвексного датчика 3,5-7 МГц.

Результати. Основними критеріями недостатності були: попадання діагностичного розчину в термінальний відділ здухвинної кишки та відкриті складки клапану на протязі всього дослідження. Підставою для встановлення клінічного діагнозу недостатності баугінієвої заслінки було поєднання стійкого больового синдрому в правій здухвинній ділянці та ультразвукові зміни клапану.

Висновки. Сьогодні основними методами діагностики недостатності клапану є рентгенологічний та ендоскопічний. Ультразвуковий метод може застосовуватися не менш ефективно, особливо враховуючи відсутність променевого навантаження, ендоскопічної травми та позитивного ставлення пацієнтів до УЗД. Дослідження функції клапану може допомогти вирішити ряд питань, що пов’язані з синдромом подразненої товстої кишки та хронічним апендицитом.