Сафанюк Л.В., Конопліцький В.С., Якименко О.Г., Смірнова Н.М.
Вінницька обласна дитяча клінічна лікарня,
Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова

Вступ. Порушення функції ТК при хронічних закрепах ніколи не бувають ізольованими та односпрямованими. Анатомічна близькість черевної та грудної порожнин сприяє тому фактору, що ТК, яка тривалий час знаходиться в стані дилатації внаслідок накопичення в ній калового вмісту та надлишкової флатуленції, зумовлює високе розташування куполу діафрагми. Таке патологічне положення діафрагми, на тлі постійно збільшеного внутрішньоочеревинного тиску призводить до зменшення дихальної поверхні легень, при якому відповідно погіршується функція зовнішнього дихання. Погіршення функції зовнішнього дихання, як однієї з головних складових загально біологічних чинників, що забезпечують гомеостаз зростаючого організму, призводять до незворотних патологічних наслідків, які різко погіршують якість життя. Оптимізація медичної допомоги дітям з ХК, зниження частоти рецидивів та мінімізація негативних реакцій і ускладнень під час і після лікування, неможливі без застосування сучасних методів обстеження. Мета - визначення впливу порушень ТКТ у дітей оперованих з приводу хвороби Гіршпрунга на функцію зовнішнього дихання.

Матеріали та методи. Основну групу дослідження склали 12 дітей, які в термін від 2 до 10 років потому були оперовані з приводу хвороби Гіршпрунга. Вік пацієнтів від 6 до 15 років. Контрольну групу склали 30 здорових дітей. Всім дітям, для оцінки загальних показників функції зовнішнього дихання виконувалась комп’ютера спірографія на апараті Master Scope (Germany) в програмі Lab Manager, version 4.6 та автоматизованому діагностичному комплексі «Кардіо+». В програму апаратів закладені рівняння регресії для розрахунків величин які визначаються, в залежності від статі, віку, росту, маси тіла. Всі показники, які реєструвались, були розділені на дві групи: об’ємні - життєва ємність легень (ЖЄЛ), форсована життєва ємність легень (ФЖЄЛ); швидкісні – об’єм форсованого видиху за першу секунду (ОФВ1), індекс Тіффно, піковий потік видиху (ППВ), максимальна об’ємна швидкість повітря на рівні видиху 25%, 50%, 75% ФЖЄЛ (МОЩ25, МОЩ50, МОЩ75). Всі діти основної групи з порушеннями ТКТ були в стадії компенсації та субкомпенсації.

Результати. При дослідженні функції зовнішнього дихання об’ємні показники в основній групі були різко зниженими. Так ЖЄЛ складали лише 57,3% від нормального рівня, ФЖЄЛ відповідно 61,1%. При оцінці швидкісних показників, спостерігалась аналогічна тенденція, всі вони були нижче за норму. ОФВ1 на 56,9% нижчім від норми, ППВ на 33,3%, МОЩ25 на 34,9%, МОЩ50 на 35,9%, МОЩ75 на 38,5%. Індекс Тіффно, який в першу чергу характеризує стан бронхіальної прохідності, досягав лише 80,35% від нормальної розрахункової величини. Відповідно до визначених показників функції зовнішнього дихання, а особливо враховуючи зниження об’ємних величин (ЖЄЛ та ФЖЄЛ), дані порушення вентиляції легень відносяться до рестриктивних, механізм формування яких має позалегеневу причину, а саме збільшення об’єму та тиску в черевній порожнині. При аналізі ступеню вентиляційних порушень в основній групі дітей визначено, що 12% пацієнтів мали I-у, 63% - II-у та 25% - III-ю ступінь.

Висновки. Проведені дослідження функції зовнішнього дихання у дітей, які були оперовані з приводу хвороби Гіршпрунга виявили їх зміни по рестриктивному типу, що доводить необхідність такого обстеження з метою виявлення вентиляційної недостатності при проведенні консервативних методів лікування даного патологічного стану в до- та в післяопераційному періодах.