Зміни жорсткості тканини печінки у віковому аспекті у лабораторнихних тварин по даним ультразвукової еластографії хвилі зсуву
Динник О.Б.*, Кобиляк Н.М.**, Березовський В.Я.*, Літовка І.Г.*, Янко Р.В.*
* Інститут фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України, Київ
** Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця, Київ
Вступ . Одним із перспективних засобів у сучасній діагностиці стану паренхіми печінки є методи визначення еластичності тканини печінки (еластографія). Зворотній показник - жорсткість печінки (ЖП) варто розглядати як новий об’єктивний фізичний параметр, що використовується в гепатології для кількісної оцінки патологічних змін при захворюваннях печінки. За останніми літературними даними на ЖП впливає не лише її фіброз, а й набряк запального та іншого походження, зокрема застійна гепатопатія, стан холестазу, стеатогепатоз, гемохроматоз та інші дистрофічні захворювання печінки. Нормальні або референтні значення ЖП, типові для її фізіологічного стану, знаходяться в діапазоні від 4 до 6 кілопаскалів (кПа).
Метою нашого дослідження є вивчення змін ЖП, виміряної за допомогою нового ультразвукового методу – еластографії хвилі зсуву (ЕХЗ) (ShearWave ElastographyTM Imaging), у лабораторних щурів різного віку.
Матеріали та методи. Досліди проведено на 30 лабораторних білих щурах самцях лінії Вістар натще під внутрішньочеревним уретановим наркозом. Тварин розподілили за віком на 3 групи: перша – 3-х місячні (n=10); друга – 12-ти місячні (n=10) та третя – 20-ти місячні. Еластографію проводили in vivo на УЗ апараті Ultima SM (Радмир, Україна) лінійним датчиком 10-5 МГц, з проведенням 10 вимірів, після чого визначали медіану, яка характеризувала ЖП в кПа. По закінченню експерименту здійснено морфологічне дослідження зразків тканини печінки. Біохімічно визначали кількість загальних ліпідів та тригліцеридів в печінці, а також рівень трансаміназ та білірубіну в сироватці крові. Статистичну обробку виконували за допомогою t-критерія Стьюдента з використанням стандартного пакету SPSS-20.
Результати. Проведені вимірювання показали, що медіана, 25-й та 75-й квартиль для ЖП в різних вікових групах були наступними: у 3-х місячних тварин - 4,3 кПа (4,0 - 5,0), в 12-ти місячних - 4,8 кПа (4,4 - 5,6) та в 20-ти місячних відповідно 5,3 кПа (4,9 - 5,7) (мал.1). При використанні t-критерію Стьюдента виявлена статистично достовірна різниця для значення ЖП між 3-х місячними та 20-ти місячними тваринами (р=0,010). Це можна розглядати як віковий дрейф стану тканин печінки, особливо – її сполучнотканинних елементів.
Концентрація загального білірубіну, а також трансаміназ у всіх вікових групах статистично не відрізнялася. При морфологічному дослідженні у всіх трьох групах істотних розбіжностей не виявлено. Разом із тим встановлено статистично достовірне збільшення з віком кількості загальних ліпідів в паренхімі печінки (р=0,049) з одночасним зниженням концентрації тригліцеридів (р<0,001) у щурів між І та ІІІ віковими групами.
Висновки: У білих щурів з віком відбувається зростання жорсткості печінки, але в межах нормативних показників. Статистичну достовірну різницю виявлено між 3-х та 20-ти місячними тваринами.