ЄВРОПЕЙСЬКІ РЕКОМЕНДАЦІЇ GIUS ПО УЛЬТРАЗВУКОВІЙ ДІАГНОСТИЦІ ДИВЕРТИКУЛЯРНОЇ ХВОРОБИ
Жайворонок М.М.1, Кушнєров О.І.2, Динник О.Б.3, Федусенко О.А.4
1 МЦ «DoctorVera», м.Київ.
2 3-я міська клінічна поліклініка, м. Мінськ.
3 МЦ «Інститут еластографії», м.Київ.
4 МЦ «Доктор Лахман», м.Запоріжжя
Вступ. Дивертикулярна хвороба (ДХ) товстої кишки є морфофункціональним патологічним процесом, який характеризується наявністю мішкоподібних вип’ячувань стінки ободової кишки. Хронічний перебіг запального процесу розвивається у 30-60% пацієнтів, які перенесли напад гострого дивертикуліту або паракишечного інфільтрату. Зараз найбільш інформативними методами виявлення ДХ ободової кишки є рентгенівська іригоскопія з барієвою сумішшю та фіброколоноскопія (ФКС). В сучасній науковій літературі небагато робіт, які присвячені ультразвуковій семіотиці ДХ та її хронічних запальних ускладнень.
Мета. Запропонувати впровадження в клінічну практику рекомендації УЗД ШКТ для фахівців УЗД, лікарів первинної ланки та гастроентерологів, що представляють собою сучасні докази для тлумачення нормальних та патологічних соноанатомічних та фізіологічних особливостей при використанні мультипараметричного УЗД ШКТ при ДХ.
Результати та їх обговорення. Наш досвід 15 років УЗД ШКТ та Рекомендації EFSUMB (gastro-intestinal ultrasound) GIUS пропонують унікальну можливість неінвазивно діагностувати ДХ та її ускладнення у широких верств населення України – популяційний ультразвук – поп-УЗД. Для підготовлених спеціалістів УЗД ШКТ має високу інформативність і повторюваність не тільки в первинній діагностиці патології але і в спостереженні за перебігом гострих та хронічних захворювань ШКТ.
Рекомендації: 1) УЗД ШКТ має проводитися всім пацієнтам з підозрою на дивертикуліт; 2) УЗД дозволяє підтвердити діагноз гострого дивертикуліту та виявити можливі ускладнення; 3) УЗД ШКТ дозволяє встановити діагноз гострого дивертикуліту на основі локального потовщення товстої кишки (>5мм), наявності дивертикулу з ознаками запалення та параколітичного інфільтрату; 4) УЗД ШКТ має бути первинною діагностичною процедурою, яка може доповнюватися КТ у випадках непереконливих ультразвукових даних; 5) контрастна ультразвукова діагностика може використовуватися у випадках диференційної діагностики параколітичної флегмони та абсцесу; 6) пункція та дренування параколітичних абсцесів більше 3 см є ефективним методом лікування; 7) дренування параколітичних абсцесів за допомогою троакару є зазвичай нескладною процедурою; 8) контрастна ультразвукова діагностика перед оперативним втручанням дозволяє візуалізувати реальні розміри абсцесу; 9) УЗД ШКТ та КТ показують однакову чутливість та специфічність при оцінці гострого дивертикуліту.
Висновок. УЗД ШКТ може застосовуватися як при первинному виявлені безсимптомної ДХ на етапі обстеження ОЧП, так і для діагностики гострого дивертикуліту та динамічного спостереження під час лікування, особливо паракишкових інфільтратів, що зменшить необхідність частого застосування ФКС та КТ. Особливо слід врахувати відсутність променевого навантаження, ендоскопічної травми та позитивного ставлення пацієнтів до УЗД.