МЕТОДИКА МОДЕЛЮВАННЯ МОРФОМЕТРИЧНИХ ЕХОГРАФІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ СЕЛЕЗІНКИ В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД ПОКАЗНИКІВ ЗАГАЛЬНОЇ КОНСТИТУЦІЇ ЛЮДИНИ

Іванов І.Ю.1, Шевчук В.І.1, Прокопенко С.В.2, Іванов Ю.Ю.3

1Подільський регіональний центр онкології, м. Вінниця, Україна;

2Вінницький національний медичний університет ім. М. Пирогова, м. Вінниця, Україна;

3Вінницький національний технічний університет, м. Вінниця, Україна

Вступ. Більшість нормативних показників морфометричних сонографічних параметрів органів людини та формул для прогностичного підрахунку їх належного об’єму, маси та лінійних розмірів отримані як середні значення певних вибірок здорових людей, або враховують тотальні показники тіла (зріст, маса тіла) та похідні від них (площа поверхні тіла). Індивідуальний підхід до здорової, або хворої людини вимагає пошуків визначення норми для більш вузьких груп населення, наприклад, певних типів конституції, а, в ідеалі – індивідуальної норми з урахуванням конституційних, антропометричних особливостей певної особи.

Мета дослідження. Розробка регресійних моделей індивідуальних сонографічних параметрів селезінки у здорових міських жінок Поділля першого зрілого віку, в тому числі різних соматотипів, з урахуванням їх антропометричних та соматотипологічних особливостей.

Матеріали та методи. Дослідження лінійних морфометричних параметрів селезінки проведене в 187 практично здорових жінок віком від 21 до 35 років з використанням діагностичної ультразвукової системи Voluson 730 Pro (Австрія) за загальноприйнятою методикою (Митьков та ін., 1996). Визначали довжину, товщину, висоту селезінки, вираховували об’єм селезінки. Антропометричне обстеження виконане за В.В. Бунаком (1941); абсолютну кількість жирового, кісткового і м’язового компонентів маси тіла розраховували за формулами J. Matiegka (1921) та м’язовий компонент додатково – за формулами Американського інституту харчування (Heymsfield, 1982); оцінку соматотипу проводили за математичною схемою J. Carter i B. Heath (1990). Побудова регресійних моделей морфометричних параметрів селезінки, проведена в пакеті “STATISTICA” з використанням методу покрокового регресійного аналізу.

Результати. Встановлено, що всі розміри та об’єм селезінки у жінок загалом, без урахування конституційних типів, залежать від сумарного комплексу антропометричних і соматотипологічних ознак менше, ніж на 50% (RI < 0,50), що робить недоцільним їх застосування в практичній медицині. Після розподілу жінок на групи осіб різних за соматичними типами побудовані наступні достовірні моделі сонографічних морфометричних показників селезінки в залежності від антропометричних показників: для жінок мезоморфного соматотипу – довжина (RI = 0,604), товщина (RI = 0,660), об’єм (RI = 0,638); для жінок ектоморфного соматотипу – довжина (RI = 0,811), висота (RI = 0,755), товщина (RI = 0,854), об’єм (RI = 0,831); для жінок ендомезоморфного соматотипу – товщина (RI = 0,692), об’єм (RI = 0,561); для жінок збалансованого соматотипу довжина (RI = 0,628), висота (RI = 0,568), товщина (RI = 0,765), об’єм (RI = 0,617).

Висновки. Врахування соматичного типу індивідуму, вікового періоду онтогенезу та належність до певної статі необхідно для коректної оцінки стану селезінки в нормі та її патологічних станах, які можуть супроводжуватись змінами розмірів.