Ендоскопічна ультрасонографія в діагностиці та стадіюванні дуктальної аденокарциноми підшлункової залози

Криворук О.М.

Клінічна лікарня «Феофанія», Київський Центр хірургії захворювань печінки, жовчних шляхів та підшлункової залози імені акад. В.С.Земскова, Київ, Україна

Вступ. Питання щодо оптимального інструментального методу діагностики та стадіювання дуктальної аденокарциноми (ДАК) підшлункової залози (ПЗ), послідовності та комплексу застосування існуючих діагностичних технологій залишається остаточно невирішеним.

Мета роботи – визначити місце ендоскопічної ультрасонографії (ЕУС) в діагностиці та стадіюванні ДАК.

Матеріали і методи. ЕУС з соноеластографією (СЕ) виконана 50 хворим на ДАК ПЗ (26 – ж, 24- ч, середній вік 58,5± 7,2 рр.), у всіх хворих пухлина верифікована морфологічно (пацієнти на ДАК з метастатичним ураженням печінки, з іншими морфологічними варіантами ураження ПЗ були виключені з дослідження). ЕУС виконували апаратом Pentax EG-3870UTK з конвексним датчиком, з одночасним виконанням СЕ, встановлючи датчик в ділянці вогнища, перифокальній та позаперифокальній ділянці. СЕ проводилася в два етапи –  якісна оцінка еластографічної картини ПЗ та виявлених вогнищ та вимірення еластографічного співвідношення в таргетних ділянках шляхом розрахунку порівняльного коефіцієнт SR.  В усіх випадках проводилась якісна та кількісна оцінка кровотоку в венах та артеріях, якісними критеріями були тип кровотоку (ламінарний, турбулентний) та форма хвилі, кількісними критеріями - лінійна та об’ємна швидкість кровотоку. Враховуючи отримані дані робився висновок про ступінь васкуляризації пухлини, наявність інвазії/компресії судини пухлиною. Магнітнорезонансну томографію (МРТ) виконували на апаратах Magnetom Avanto Siemens та MAGNETOM Espree Siemens. При верифікації нерезектабельності пухлини (критерії M.D.Anderson (2006) виконували тонкоголкову біопсію пухлини (Olympus EZShot та EZShot2 19-21 G) з наступною індивідуалізованою неоад’ювантною хіміотерапією (4 хворих, за відсутністю «хірургічних» ускладнень ). 12 хворим виконано ендоскопічне біліарне стентування з наступною хіміотерапією,  панкреатодуоденальна резекція виконана 24 хворим, 8 – дистальна резекція ПЗ, 2- тотальна панкреатектомія.

Результати. Чутливість ЕУС та МРТ у діагностиці ДАК ПЗ розмірами більш 3 см незалежно від локалізації (голівка, гачок, тіло, хвіст) суттєво не розрізнялися (91,3% та 89,7% відповідно), в той час, як при діагностиці пухлин менш 3 см чутливість ЕУС суттєво перевищувала МРТ (96,1% та 71,3% відповідно). У визначенні нодального ураження  чутливість та специфічність ЕУС+СЕ суттєво перевищувала МРТ (96%, 83% та 72% та 54% відповідно). Чутливість ЕУС  та МРТ  при визначенні венозної інвазії суттєво не відрізнялися (91% та 94% відповідно), однак чутливість ЕУС в діагностиці артеріальної інвазії суттєво перевищувала МРТ (89% та 59%відповідно). 

Висновки. Конвексна ЕУС  в має приоритетне значення в верифікації артеріальної інвазії при ДАК ПЗ, ЕУС з в комбінації СЕ – в визначенні нодального ураження при ДАК, чутливість та специфічність ЕУС суттєво перевищує МРТ в діагностиці  ДАК ПЗ малих розмірів.