КОРЕЛЯЦІЯ УЛЬТРАЗВУКОВИХ ПОКАЗНИКІВ ГЕМОДИНАМІКИ З ФУНКЦІЄЮ ЩИТОВИДНОЇ ЗАЛОЗИ У ХВОРИХ З АУТОІМУННИМ ТИРЕОЇДИТОМ
Михайлів Л.М., Мороз З.П., Голінка К.Р.
ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет ім.. І.Я. Горбачевського МОЗ України», Медичний Центр «Неомед», Тернопіль, Україна
АКТУАЛЬНІСТЬ. Тернопільська область є ендемічною зоною для захворювань щитоподібної залози, серед яких чільне місце (до 30%) займають аутоімунні тиреоїдити (АІТ). Частіше (63%) хворіють жінки, в яких хвороба починається здебільшого у молодому віці. Підступність тиреоїдитів ховається у різноманітті їх соматичних проявів. Ультразвукове дослідження є провідним методом діагностики АІТ, який дозволяє визначити розміри та морфологічні особливості щитоподібної залози, проте не може визначити її функцію.
Ультразвуковими критеріями АІТ є дифузна неоднорідність залози, «строкатість» паренхіми, візуальне посилення кровотоку в режимі кольорового доплера. Але залишається маловивченим зв'язок між ступенем ураження залози при АІТ та кровопостачанням щитовидної залози, та методики її кількісної ультразвукової оцінки
МЕТА. Визначити критерії кількісних показників кровотоку в a.thyroidea inferior у хворих з АІТ. Порівняти швидкісні та об’ємні характеристики a.thyroidea inferior dexstra et sinistra при різних видах АІТ.
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ. Нами було досліджено 45 пацієнтів жіночої статі віком від 20 до 55 років. Серед яких 10 пацієнтів умовно здорових, віком від 20 до 50 років склали контрольну групу, а основна група - 35 пацієнтів віком від 21 до 55 років, з діагнозом АІТ вперше виявлений, з рівнем АТТПО понад 150Од/мл. Основновна група була розділена на три підгрупи в залежності від функції щитоподібниї залози: пацієнти з еутирозом (13 пацієнтів), гіпотирозом (14 пацієнтів) та гіпертирозом (8 пацієнти). Ультразвукове сканування проводилось на апараті Siemens SONOLINE G50. При обстежені пацієнток оцінювались такі параметри: щитоподібна залоза в В режимі (форма, контури, розміри, ехогенність, ехоструктура), кровотік в режимі кольорового доплера (КДС), кількісні параметри кровотоку в a.thyroidea inferior з обох сторін (пікова систолічна швидкість кровотоку (Vps), середня швидкість кровотоку (TAV), об'ємний кровотік (Vvol)).
ОТРИМАНІ РЕЗУЛЬТАТИ. У пацієнтів контрольної групи щитоподібна залоза мала типову, не змінену ехоструктуру з об’ємом в межах вікової норми, без посиленого кровоплину, з показниками швидкостей Vps 21-28см/с, TAV 18,2-24,6см/сек, об'ємний кровотік 2,1 – 5,9мл/хв., що відповідає даним, описаним в літературі.У пацієнток дослідної групи діагностували типову картину АІТ з посиленим кровотоком в режимі КДС. Швидкості кровотоку коливалися в межах Vps 30-45см/с, TAV 28 – 40,3см/сек, об'ємний кровотік 12 - 37мл/хв.
У хворих з гіпотиреозом Vps 20±0,25см/с, TAV 26±4,3см/сек, об'ємний кровотік 14±2,7мл/хв., при еутиреозі Vps 23±0,21см/с, TAV 29±4,1см/сек, об'ємний кровотік 18±2,9мл/хв., при гіпертиреозі Vps 40±0,21см/с, TAV 36±4,3см/сек, об'ємний кровотік 34±2,7мл/хв.,
Висновки: Доплерографічні показники кровоплину у хворих з АІТ корелюють з функцією щитовидної залози.При гіпертиреозі вони достовірно вищі від показників контрольної групи, та від інших досліджуваних груп. При еутиреозі та гіпотиреозі кровоплин достовірно не відрізняється, проте спостерігається тенденція до зниження швидкісних характеристик зі зниженням функції залози, що потребує більш детального подальшого вивчення на більшій кількості пацієнтів.