ДИФЕРЕНЦІЙНА ПРЕНАТАЛЬНА УЛЬТРАЗВУКОВА ДІАГНОСТИКА ВРОДЖЕНИХ ВАД РОЗВИТКУ ЛЕГЕНІВ І ОРГАНІВ ГРУДНОЇ КЛІТКИ У ПЛОДА

Гордієнко І.Ю., Тарапурова О.М., Величко А.В., Слєпов О.К., Нікітчина Т.В.

ДУ “Інститут педіатрії, акушерства і гінекології АМН України”, м. Київ


Вступ. До недавнього часу наявність патологічного процесу в легенях у плода вважали за показання до переривання вагітності. На сьогодні визначено, що інтенсивний розвиток легень продовжується на пізніх етапах пренатального періоду, тому до 56,0 % утворень, що визначалися як вади розвитку, можуть зникати.


Мета роботи – показати роль диференційної пренатальної діагностики (ПД) вродженої патології легенів та органів грудної клітки у плода для надання своєчасної спеціалізованої допомоги новонародженому.


Матеріали і методи дослідження. За 6 років у відділенні медицини плода ДУ “Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України” в результаті ультразвукового обстеження (УЗО) вагітних жінок групи високого ризику з використанням апаратів HDI 4000” та “Aloka-SSD-630” пренатально діагностовано 1913 ВВР. Патологію легенів та органів грудної клітки визначено у 24 (1,3 %) плодів.


Результати дослідження. Аналіз структури пренатально діагностованої вродженої патології легенів та органів грудної клітки у плода показав, що кістозно-аденоматозна вада легенів (КАВРЛ) діагностована в 15 (62,5 %) випадках, кісти середостіння (КС) - в 4 (16,7 %), легенева секвестрація (ЛС) –в 3 (12,5 %), гідроторакс в 2 (8,3 %) випадках. Повне пренатальне зникнення ехографічних змін легенів при динамічному ультразвуковому (УЗ) контролі визначено в ІІІ триместрі вагітності у 5 (33,3 %) плодів, зменшення розмірів кістозних утворень – у 4 (26,7 %). Обов’язково проводиться диференційна діагностика з допплерографією та верифікація пренатального діагнозу при вадах легень у плода, а остаточний діагноз виставляється після рентгенографії та гістологічного дослідження прооперованої легені. З метою уточнення пренатального діагнозу у плодів з супутніми вадами проведено цитогенетичне дослідження у 8 (33,3 %) плодів, але патологічний каріотип не виявлено. Плоди, що увійшли в пренатальну диспансерну групу, були обстежені в динаміці, причому консиліуми проводились сумісно з дитячими хірургами.


Висновки. Комплексна ПД при ВВР легенів та органів грудної клітки у плода включає ретельне, динамічне УЗ обстеження з обов’язковим визначенням розмірів легень, розташування та розмірів патологічних утворень, допплерографію а також інвазивні дослідження за показаннями.. Пренатальна диспансеризація дозволяє зменшити перинатальну смертність, захворюваність та інвалідність за рахунок своєчасного проведення лікувально-профілактичних заходів.