ОСОБЛИВОСТІ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКУ ПОКАЗНИКІВ УЛЬТРАЗВУКОВОЇ ДОППЛЕРОГРАФІЇ ТА ЕЛЕКТРОЕНЦЕФАЛОГРАФІЇ ПРИ ІШЕМІЧНІЙ ХВОРОБІ СЕРЦЯ В ПОСТІНФАРКТНОМУ ПЕРІОДІ
Харченко О.О., Шантир Л.І., Фурса О.В., Андрієнко В.Г.
Український державний НДІ медико-соціальних проблем інвалідності,
Обласна клінічна лікарня ім. Мєчнікова, Дніпропетровськ
Втуп. Головною ланкою в патогенезі церебральних змін при коронарній недостатності є гіпоксія головного мозку, що в першу чергу призводить до функціональної нестійкості найбільш чутливих до недостатку кисню клітин кори головного мозку, мозочку, таламусу та смугастого тіла.
Мета роботи – оцінити функціональний стан ЦНС та гемодинаміки головного мозку при ішемічній хворобі серця за результатами електроенцефалографії з визначенням коркових зорових викликаних потенціалів та ультразвукової допплерографії брахіоцефальних артерій.
Матеріали і методи дослідження. Обстежено 120 хворих з постінфарктною стенокардією, які були розподілені на наступні клінічні групи: 1 група – ФК ІІ (61хворий) і 2 група – ФК ІІІ (59 хворих). Стан загальних, зовнішніх та внутрішніх сонних артерій досліджувався системою LOGIC Р5 PRO за методикою В.Г. Лелюк (2003). Характер змін в судинах диференціювали наступним чином: нестенозуючий та стенозуючий атеросклероз. Нестенозуючий атеросклероз діагностували при змінах КІМ сонних артерій: потовщення більш за 0,9 мм, зміни ехо-структури та ехогенності, втрати диференціювання на шари. При цьому зменшення просвіту судин було менше ніж 20% за діаметром. Стенозуючий атеросклероз діагностували при наявності атеросклеротичної бляшки. Гемодинамічно значущими вважали звуження просвіту судин більше 50% та наявність локальних гемодинамічних порушень.
Для статистичного аналізу використовували пакет програм Statistica for Windows версії 6.0 (Stat Soft inc., США) та EpiInfo 2000, версія 3.3.2. Вірогідність різниці визначали t-критерієм Стьюдента та F-критерієм Фішера для параметричних даних. При непараметричному розподілі використовували для множинного порівняння – Н-критерій Краскела-Уоліса, для парного – ранговий U-критерій Манна-Уітні. Для оцінки міри залежності між перемінними використовували кореляційний аналіз за Пірсоном та коефіціент рангової кореляції Спірмена. При р<0,05 розбіжності вважали статистично вірогідними.
Результати дослідження. За результатами ультразвукового дослідження сонних артерій встановлено, що величина КІМ у хворих, які перенесли інфаркт міокарда, істотно не залежала від функціонального класу стенокардії та типу перенесеного інфаркту (p>0,05). Проте, у хворих на ІХС ФК ІІІ атеросклеротичні зміни БЦА мали більш виразні ознаки (стеноз судин більше 25% зареєстровано на 17% частіше ніж в І групі). Встановлено прямий кореляційний зв’язок між віком пацієнтів товщиною КІМ (r=0,32, р=0,02) та ступенем стенозу просвіту судин (r=0,36, р=0,015). Установлені у 84% обстежених зміни біоелектричної активності головного мозку : дезорганізація альфа-ритму, зниження його індексу, регулярності, пікової частоти та порушення частотно-просторової структури (іноді з повною її інверсією) при дифузному підвищенні низькоамплітудної бета-активності.
При топографічному картуванні визначалось чітке посилення спектральної потужності тета- і дельта-діапазону з характерною його топографією в потилично - центральних відділах, що виникає при гіпервентиляції. При цьому реакція активації була добре виражена. Трьохвимірна локалізація цих видів активності показує чітку локалізацію джерел повільнохвильової активності у базальних відділах близько до середньої лінії, що вказує на можливу їхню генерацію за рахунок гіпоталамо-діенцефальних структур мозку. Встановлені зміни біоритміки мозку підтверджуються результатами визначення ЗВП, які свідчать про помірне підвищення середньо- і довголатентентних компонентів ЗВП (П2,П3, Н3,Н4), зниження амплітуди коркової відповіді в когнітивній фазі, зареєстровані в 63% обстежених.
Висновки. Таким чином, проведені дослідження висвітлюють взаємозв’язок змін електрогенезу головного мозку та появу дефіциту активаційного забезпечення когнітивної фази в поєднанні з гемодинамічними розладами у хвоорих на ІХС в постінфарктному періоді, що необхідно враховувати на всіх етапах реабілітаційного процесу.