ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ЗМІН ГЕМОДИНАМІКИ В ЛЕГЕНЯХ ТА ТОЛЕРАНТНОСТІ ДО ФІЗИЧНОГО НАВАНТАЖЕННЯ У ХВОРИХ НА ХРОНІЧНИЙ ПИЛОВИЙ БРОНХІТ

Харченко О.О., Паніна С.С., Шантир Л.І., Зубко І.М., Саніна Н.А., Нудьга Н.П., Ігумнова Т.С., Загороднюк Д.С.

Український державний НДІ медико-соціальних проблем інвалідності,

Обласна клінічна лікарня ім. Мечнікова, Дніпропетровськ


ВСТУП. Серед професійних захворювань однією з найбільш актуальних проблем є професійні захворювання органів дихання, що займають значне місце в загальній структурі пульмонологічної захворюваності, смертності та інвалідності, і призводять до значних соціально-економічних втрат. У інвалідів внаслідок пилових бронхітів спостерігається значна задишка та зниження толерантності до фізичного навантаження, пояснити які не завжди можливо лише змінами показників функції зовнішнього дихання.


МЕТА ДОСЛІДЖЕННЯ – провести порівняльний аналіз показників гемодинаміки легень, функції зовнішнього дихання та толерантності до фізичного навантаження хворих на хронічний пиловий бронхіт.


МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ. Було обстежено 52 хворих на хронічний пиловий бронхіт І, ІІ та ІІІ стадії, середній вік складав 54,3±1,5, давність захворювання 13,8±1, середній пиловий стаж 22,8±1,4 років. Толерантність до фізичного навантаження оцінювалася шляхом проведення стандартизованого 6-хвилинного прогулянкового тесту (6MWT). Реографічне та спірографічне дослідження проводили на комп’ютеризованому програмно-апаратному комплексі „Кардіо+”. Результати співставлялись методами кореляційного та регресійного аналізу.


РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ. Середній ОФВ1 у хворих за даними спірографії складав 60±3,5%, середня ФЖЕЛ - 65,7±3,1%. Комплексний аналіз показників кривої реопульмографії дозволив розцінити зсуви у фазовій структурі систоли як синдром гіподинамії міокарда I ст. у 51,4% хворих, гіпертензія малого кола кровообігу спостерігалась у 22,2%, фазовий синдром навантаження еластичним опором – у 48,6%, зниження скорочувальної здатності міокарда правого шлуночка – у 11,4%, порушення венозного відтоку – у 51,4%. Таким чином, характерним для хворих на пиловий бронхіт було порушення легеневої гемодинаміки, синдроми навантаження еластичним опором, порушення венозного відтоку, ознаки легеневої гіпертензії. При аналізі показників 6MWT було відзначено зниження толерантності до фізичного навантаження, яка закономірно знижувалася при прогресуванні захворювання. Дистанція, яку долали хворі, в середньому складала 61,4% від належної.

При проведенні кореляційного аналізу показників функції зовнішнього дихання та 6MWT не було відмічено достовірних кореляцій. Дистанція, яку долали хворі, прямо корелювала з такими показниками реопульмографії, як реографічний індекс систоли (r=0.46) та середня швидкість повільного кровонаповнення (r=0.57). Усі наведені кореляції були достовірними з p <0,05. Таким чином, толерантність до фізичного навантаження певною мірою залежить від зниження кровонаповнення легеневої тканини, та зниження скоротливої здатності правого шлуночка серця. Проведений регресійний аналіз підтвердив позитивний зв’язок дистанції, пройденої хворими, з реографічним індексом систоли (=0.53) та середньою швидкістю повільного кровонаповнення (=0.52) та додатково виявив зв’язок 6MWT з максимальною швидкістю кровотоку (=0.42) та реографічним індексом діастоли (=0.46).


ВИСНОВКИ. Таким чином, отримані результати наглядно демонструють співставність змін гемодинаміки легень та толерантності до фізичного навантаження у хворих на пиловий бронхіт. Зниження толерантності до фізичного навантаження залежить від стану кардіо-респіраторної системи та, зокрема, скоротливої здатності правого шлуночка серця, що свідчить про виникнення значних обмежень життєдіяльності данного контингенту хворих з наростанням незворотніх структурних розладів в пульмо-кардіальній системі.