СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО ОЦІНКИ СТАНУ ВЕНОЗНОЇ ПРОТОКИ НОВОНАРОДЖЕНОГО

Лук’янова І.С., Тарасюк Б.А., Медведенко Г.Ф., Ткачов А.Е., Журавель І.А.

ДУ "Інститут педіатрії, акушерства і гінекології АМН України"


Вступ. Адекватне функціонування фетальних комунікацій (foramen ovale, ductus arteriosus, ductus venosus) забезпечує нормальний внутрішньоутробний розвиток плода, а своєчасне закриття комунікацій після народження - подальший розвиток дитини. Персистенція таких анатомічних структур, як відкрите овальне вікно та відкрита артеріальна протока призводить до порушення центральної гемодинаміки і викликає занепокоєння у кардіологів та педіатрів. В той же час вивченню структурно-функціональних особливостей венозної протоки у новонароджених недостатня увага. Відомо, що дана анатомічна структура залишається відкритою до 17 доби життя і це є передумовою до введення пупкових катетерів для проведення медикаментозних інфузій при критичних станах новонароджених. Проте, наявність такого шунта між портальною системою дитини та верхньою порожнистою веною є причиною випадків прямого попадання аміаквмісних речовин із травного каналу до судин головного мозку та виникненням неврологічних розладів у немовляти. В науковій літературі останніх років є повідомлення про діагностування відкритої венозної протоки у дорослих з неврологічною симптоматикою та наступним її закриттям під час ангіографії за допомогою болюса.


Мета дослідження. Удосконалити методику ультразвукової візуалізації венозної протоки та визначити терміни її закриття у новонароджених.


Матеріал і методи. Обстежено 88 новонароджених (8-9 балів за шкалою Апгар), які народилися від здорових жінок. Ультразвукове дослідження проводилося на діагностичному приладі Sonoline G-40 (Siemens AG) лінійним датчиком 7.5-10МГц за загальноприйнятою методикою. Венозна протока визначалася у лівій частці печінки у проміжку між лівою печінковою веною та лівою гілкою портальної вени.


Результати. Проведені дослідження у В-режимі показали: венозна протока впродовж першої доби життя візуалізується у 93,2% новонароджених; на третю добу - у 51,1%; на п'яту – у 35,2%. При допплерографічному дослідженні впродовж першої доби у венозній протоці реєструвався спектр, подібний до спектру у плода. В процесі облітерації даної анатомічної структури (3-7 доба життя) в частині випадків (23,9%) зафіксовано високошвидкісний потік (до 100 см/с) у тій частині протоки, що розташовувалася впритул до верхньої порожнистої вени. Динамічне спостереження за структурами печінки дозволило у 94,3% дітей віком 1 міс. визначити повну облітерацію венозної протоки у вигляді гіперехогенного лінійної форми утворення довжиною 8,3±1,2мм. У решти дітей залишався гіпоехогенний тяж, у якому при енергетичному допплерівському картируванні кровотік не визначався.


Висновки. Ультразвукове дослідження венозної протоки дозволяє надати досить детальну характеристику даного анатомічного утворення. Проведені дослідження показують, що за структурою та часом облітерації венозна протока у новонародженого є досить різнорідною структурою. Подальше вивчення венозної протоки у малюків з соматичною та неврологічною патологією дозволить більш чітко окреслити місце цієї структури у патогенезі низки захворювань у дітей раннього віку.