ЗНАЧЕННЯ ДОППЛЕРОГРАФІЇ У ДІАГНОСТИЦІ УСКЛАДНЕНИХ ФОРМ ГОСТРОГО КАЛЬКУЛЬОЗНОГО ХОЛЕЦИСТИТУ
Новікова М.М.
Український НПЦ екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, Київ
Вступ. Серед причин ургентної госпіталізації до стаціонару хірургічного профілю, гострий холецистит займає друге місце після гострого апендициту. Це пов’язано зі збільшенням захворюваності на жовчокам’яну хворобу, яка по суті є проблемою гострого холециститу. Досягнення сучасної хірургії, в тому числі лапароскопічної, дозволили значно знизити летальність при даній патології. Але, ускладнені форми гострого калькульозного холециститу і в наш час складають складну діагностичну та лікувальну задачу. Ультразвукова діагностика із застосуванням допплерографії забезпечує своєчасне виявлення розвитку ускладнень гострого холециститу.
Матеріали та методи. Дослідження проводились на базі відділення ультразвукової діагностики КМКЛ ШМД із застосуванням ультразвукових приладів фірми TOSHIBA „Xario”, „Nemio-XG” с конвексними мультичастотними датчиками (3-5,5 MHz). Ультразвукові дослідження у режимі сірошкального сканування поєднували з використанням допплерівських методик кольорового, енергетичного картування, режиму покращеного динамічного потоку (Advanced Dynamic Flow) та спектрального допплерівського режиму (PW).
За період 2006-2008 рр. було обстежено 263 хворих віком від 31 до 86 років, з діагнозом гострий калькульозний холецистит. Додатково до стандартного протоколу ультразвукового обстеження органів черевної порожнини за допомогою кольорових допплерівських режимів визначали наявність кровоплину у стінці жовчного міхура, та проводили спектральний аналіз кровоплину у наступних судинах: черевний стовбур, загальна печінкова артерія, власна печінкова артерія, селезінкова вена, портальна вена, та печінкові вени.
Результати та висновки. При оцінці отриманих результатів, було встановлено, що у хворих на неускладнений гострий калькульозний холецистит, внутрішньостінкові кольорові локуси картувалися у третій та четвертій зоні стінки жовчного міхура. Відзначалось зниження індексу резистентності та пульсаційного індексу та підвищення швидкості кровоплину в досліджуваних артеріях. При наявності ускладнень (механічна жовтяниця, розвиток деструктивних явищ у стінці жовчного міхура), кольорові локуси в стінці жовчного міхура не визначалися. Швидкість кровоплину у загальній та власній печінковій артеріях підвищувалась, індекси резистентності та пульсаційний індекс відповідно знижувались. В системі печінкових вен спостерігалось зникнення нормальної фазності кровоплину та зниження швидкості.
Висновки. Таким чином, допплеровські методики дозволяють отримати додаткову інформацію о стані кровоплину при ультразвуковій діагностиці гострого холециститу, та, таким чином покращити виявлення ускладнених форм цієї патології.