ДІАГНОСТИЧНА ЦІННІСТЬ УЛЬТРАСОНОГРАФІЇ, ПАРАТИРЕОСЦИНТИГРАФІЇ ТА ІНТАОПЕРАЦІЙНОГО МОНІТОРИНГУ ПАРАТГОРМОНУ ПРИ ХІРУРГІЧНОМУ ЛІКУВАННІ ПЕРВИННОГО ГІПЕРПАРАТИРЕОЗА
Олійник О.Б., Гульчій М.В.
Київський міський клінічний ендокринологічний центр ДОЗ КМДА
Вступ. За останні 20 років лікування первинного гіперпаратиреозу (ПГПТ) зазнало значних інновацій. Поліпшились методи їх візуалізації, у тому числі й аномально розташованих: ультрасонографія шиї (УСШ) і паратиреосцинтиграфія з 99mTc-MIBI (ПТСГ). Проте у випадках наявності супутньої патології щитоподібної залози діагностична їх цінність знижується, що призводить до необхідності проведення широкої інтраопераційної ревізії та не дає можливості гарантувати радикальність операції у випадку мультигландулярного ураження. Визначення динаміки змін паратгормона (ПТГ) під час операції представляється перспективним засобом контролю радикальності оперативних втручань на паращитоподібних залозах.
Мета роботи. Оцінити діагностичну цінність УСШ, ПТСГ та інтраопераційного визначення ПТГ (ІОПТГ) для топічної діагностики та визначення об'єму операції при ПГПТ.
Матеріали та методи. Виконаний аналіз результатів лікування 122 випадків ПГПТ в відділенні ендокринної хірургії КМКЕЦ протягом 2012-2014 рр. Морфологічно захворювання було представлено аденомою у 117 (95,9%) хворих і у 5 (4,1%) хворих виявлено нодулярну гіперплазію паращитоподібної залози. У 8 (6,6%) випадках мало місце полігландулярне ураження. УСШ виконували за допомогою апарату Toshiba Aplio XG з мультичастотним датчиком 5-14 мГц. ПТСГ виконувалась з застосуванням препарату 99mТс-МІБІ, активністю 740-1110 МБк, через 15 та 120 хв. з застосуванням томографічної камери "E.Cam" (ДУ "Інститут нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова НАМН України"). Під час оперативного втручання експрес-патогістологічна верифікація (ЕПГД) діагнозу проводилася за замороженими зрізами. Пацієнти поділені на дві групи. Перша група (n=64) оперовані під контролем лише ЕПГД дослідження, друга (n=58) з застосуванням ЕПГД та ІОПТГ в сироватці крові пацієнта через 15 хв. після видалення патологічного вогнища. Достовірним вважали зниження рівня паратгормона на 50% та більше від вихідного рівня. Дослідження проводили методом електрохемілюмінісценції на аналізаторі Cobas e 411, Roche Diagnostics GmbH. Порівнювали показники чутливості та специфічності засобів діагностики.
Результати. Чутливість і специфічність УСШ були 86,5% та 97,6% відповідно, ІОПТГ 77,1% і 100,0% в загальній групі. В першій групі радикальність операцій склала 95,3% (61/64). З трьох незадовільних випадків у двох пацієнтів мало місце мультигландулярне ураження, а у одного не вдалося при першій операції знайти аномально розташовану аденому ПЩЗ. 50% -ве зниження ПТГ через 15 хвилин після видалення паращитовидної залози був отриманий у 96,6 % (56/58) пацієнтів, і оперативне втручання було радикальним у 100 % пацієнтів (у тому числі в 5 випадках мультигландулярного ураження). В двох випадках необхідне зниження ПТГ відбулося пізніше (через 40 хв.), проте через 15 хв. мала місце тенденція до його зниження. Попереднє використання під час операції ЕПГД дозволило уникнути негативних, помилково-позитивних та помилково-негативних результатів та досягти 100% успішності оперативних втручань.
Висновки. УСШ та ПТСГ є достатньо точними методами топічної діагностики ПГПТ, проте жодний окремо та в поєднанні не дають повного топічного діагнозу у всіх пацієнтів. ІОПТГ дозволяє достовірно підвищити радикальність оперативних втручань з приводу ПГПТ, особливо в випадках мультигландулярного ураження.