ЕХОКОНТРОЛЬОВАНІ МІНІІНВАЗИВНІ ВТРУЧАННЯ В ЛІКУВАННІ ПЕРИПАНКРЕАТИЧНИХ ГОСТРИХ РІДИННИХ СКУПЧЕНЬ
Медведєв В.Є., Яцишин М.В., Поточилова В.В., Ріполовська О.В., Черняк О.С.
Кафедра променевої діагностики НМАПО ім. П.Л. Шупика,
КЗ КОР Київська обласна клінічна лікарня
Однією з актуальних проблем сучасної панкреотології залишається гострий панкреатит. Захворювання посідає третє місце в структурі ургентної абдомінальної хірургічної патології за розповсюдженістю, поступаючись лише гострому апендициту та холециститу, а його ускладнення - перше місце за смертністю та інвалідізацією.
На сьогоднішній день широко дискутується можливість виконання черезшкірних мініінвазивних пункційно-дренажних санацій при ускладненому панкреонекрозі, як альтернативи хірургічному лікуванню. Так, наприклад, наводяться дані про їх результативність лише у третини пацієнтів з гнійними процесами, що дозволяє розглядати дані процедури лише як етап хірургічного лікування хворих. Натомість, в інших дослідженнях показано, що ехоконтрольоване мініінвазивне дренування гострих рідинних скупчень (ЕМДГРС) при панкреонекрозі забезпечує можливість уникнути оперативних втручань у 32 – 69 % пацієнтів. На думку окремих авторів ефективна санація процесу можлива, але лише у пацієнтів з однорідними та однокамерними рідинними утворами.
Мета дослідження: Визначити результативність мініінвазивних ехоконтрольованих втручань у хворих на ускладнені форми гострого панкреатиту
Матеріали та методи: Проведено аналіз результатів лікування 130 хворих на ускладнені форми гострого панкреатиту за період з 2009 по 2015 роки в Київській обласній клінічній лікарні. В дослідження включені пацієнти віком від 21 до 72 років, 82 (63,1%) - чоловічої статі, 48(46,9%) - жіночої. Хворі розподілені на 2 групи. Першу склали 68 пацієнтів, які в 2009-2012 рр лікувались за традиційною хірургічною тактикою з застосуванням люмбектомії, некрсеквестротомії, бурсостомії і т.інш. Другу– 62 особи, які були направлені в клініку з хірургічних відділень районних лікарень області на протязі 2012-2015 рр з приводу ускладнень гострого панкреатиту у вигляді перипанкреатичних гострих рідинних скупчень (ГРС) після 1-2 тижневого неефективного лікування. 52 хворим даної групи проведені ЕМДГРС з мікроскопічним , біохімічним та бактеріологічним ( 27 пацієнтів) дослідженням вмісту ГРС. Ультразвукове (УЗ) обстеження та навігація мініінвазивних втручань проводилися на УЗ сканері EsaoteMyLabTwice (Італія) з використанням конвексних та лінійних датчиків. Для евакуації вмісту ГРС використовували дренажні системи фірми Balton № 9-14.
Результати: Ретроспективний аналіз історій хвороби пацієнтів групи №1 продемонстрував досить високу післяопераційну летальність хворих на ускладнений панкреонекроз, яка досягала 17%, незважаючи на наполегливе сучасне медикаментозне лікування. В групі № 2 з ГРС за даними УЗ обстеження локалізація рідинних колекторів була наступною: в сальниковій сумці – у 35, в сальниковій сумці та заочеревинному просторі у 24 (зліва – у 20, зліва та справа – у 4 пацієнтів), ще у 3 хворих було наявне ізольоване скупчення рідини в заочеревинному просторі зліва.
Після обстеження у 10 хворих відмовились від проведення ЕМДГРС, в т.ч. у двух - через відсутність безпечного акустичного вікна (раніше прооперовані з приводу гострого панкреатиту), у 8 - через значну розповсюдженість процесу (ГРС у сальниковій сумці та заочеревинному просторі з обох боків). ЕМДГРС виконали 52 пацієнтам: 35 - дренування сальникової сумки, 14 - одночасне дренування сальникової сумки та заочеревинних просторів з налагоджуванням промивної системи, 3 – дренування ГРС заочеревинного простору. Згідно результатів бактеріологічного дослідження аспірату 27 хворих у всіх випадках у вмісті ГРС висівали бактеріальна флору де переважали штами E. Coli, Enterococcus faecium, St.pseudintermedius та St.aureus (80% зразків).
Після комплексного лікування, яке включало ЕМДГРС та сучасне медикаментозне лікування з урахуванням результатів бакпосіву у 27 з 52 хворих (51,9%) зареєстровано видужування. У 25 хворих санація вогнища шляхом дренування виявилась недостатньо ефективною і хворим провели відкриті оперативні втручання. Після операції померло 2 пацієнта. Загалом смертність від ускладнень панкреонекрозу в групі хворих № 2 яким застосовували ЕМДГРС (52) склала 3,85%.
Висновок: Згідно наших спостережень ехоконтрольовані мініінвазивні втручання при деструктивних формах гострого панкреатиту, ускладнених перипанкреатичними гострими рідинними скупченнями, у половини випадків можуть виступати як альтернатива традиційному хірургічному лікування, в інших - як етап передопераційної підготовки до відкритого оперативного втручання.