МОЖЛИВОСТІ КОМПЛЕКСНОЇ ЕХОГРАФІЧНО – ЕНДОСКОПІЧНОЇ ДІАГНОСТИКИ ВНУТРІШНЬОПРОТОКОВИХ НОВОУТВОРЕНЬ ГРУДНОЇ ЗАЛОЗИ
Аксьонов О.А., Білоненко Г.А.
Київ, Донецьк
Вступ. Ультразвукова діагностика внутрішньопротокових новоутворень (ВПНУ) грудної залози (ГЗ) є складним розділом клінічної мамології. Для традиційних досліджень у В-режимі характерні низькі показники чутливості, специфічності і точності (54,5 – 40,0 – 53,0% відповідно). При застосуванні відомої методики контрастної сонодуктографії (КСДГ) діагностична чутливість підвищується до 86,4%, але специфічність залишається недостатньою (58,4%). З появою ендоскопічної мамодуктоскопії (ЕМДС) з'явились додаткові можливості у виявленні ВПНУ ГЗ, але при задовільних показниках чутливості і точності дана методика також відрізняється недостатньою специфічністю. Отже, подальша оптимізація як ехографічної, так і ендоскопічної діагностики ВПНУ ГЗ залишається актуальною.
Мета. Порівняльний аналіз діагностичної ефективності і визначення перспективної ролі ехографічних та ендоскопічних методик у виявленні ВПНУ ГЗ.
Матеріали і методи. Проаналізовано результати комплексної діагностики ВПНУ ГЗ у 112 жінок віком від 19 до 85 років (середній вік 49 років). Діагностичний комплекс складався з клінічних, ультразвукових, ендоскопічних та гістологічних досліджень.
Ехографічні дослідження проводили у В-режимі на багатофункціональних сканерах HD11 XE (Fhillips) та Aplio SSA–780A (Toschiba). КСДГ виконували за способом, що включає контрастування молочних проток фізіологічним розчином з наступним ехографічним дослідженням.
Для ЕМДС використовували 2–канальний дуктоскоп фірми Karl Storz (Німеччина) з товщиною тубуса 1,3 мм. Ендоскопічні зображення аналізували у відповідності до рекомендацій Японської асоціації грудної дуктоскопії.
Референтним методом обрали результати гістологічних досліджень. За стандартними формулами розраховували показники чутливості, специфічності і точності.
Результати. Встановлено, що показники чутливості, специфічності і точності КСДГ складають – 84,6 – 58,4 та 79,6%, а ЕМДС – 90,3 – 47,7 та 80,2% відповідно. Виявлено, що 96,4% хибнопозитивних висновків КСДГ зумовлені присутністю у просвіті молочних проток непухлинних псевдопапілярних структур з проліферацією протокового епітелію на тлі хронічного запалення, а 100,0% хибнонегативних результатів – незначними, до 0,1 см розмірами ВПНУ. При аналізі хибнопозитивних результатів ЕМДС встановлено, що 80,0% ВПНУ, виявлених ендоскопічно, розташовувались на відстані більше ніж 3,0 см від соска і тому могли залишитися за межами резекції. Причиною хибнонегативних результатів ЕМДС в 50,0% було недосяжне для дуктоскопу розташування ВПНУ і в 50,0% – ерозивно–запальні зміни, які маскували дрібні папіломи. Для зменшення числа хибних результатів нами обрана тактика подвійного передопераційного маркування патологічних осередків шляхом одночасного встановлення металевих маркерів через сосок під ендоскопічним та через шкіру під ехографічним контролем, що забезпечує адекватність хірургічного видалення ВПНУ і підвищує ефективність діагностичних заходів на 18,3 – 19,7%.
Висновки. Специфічність як ехографічних, так і ендоскопічних досліджень у хворих на ВПНУ ГЗ є недостатньою (58,4 та 47,7% відповідно). Для підвищення діагностичної ефективності рекомендується подвійне передопераційне маркування патологічних осередків під комбінованим ехографічним та ендоскопічним контролем.