МУЛЬТИЛОКУСНА ТОНКОГОЛКОВА АСПІРАЦІЙНА БІОПСІЯ УТВОРЕНЬ ЩИТОПОДІБНОЇ ЗАЛОЗИ ПІД КОНТРОЛЕМ ЕХОГРАФІЇ. ДОСВІД ЕНДОКРИНОЛОГІЧНОЇ КЛІНІКИ
Зорич Д.Б.1, Лозович В.А.2, Капітанчук Ю.А.3, Іванов І.Ю.4
1 Вінницький обласний клінічний високоспеціалізований ендокринологічний центр, м. Вінниця, Україна;
2 Могилів-Подільська окружна лікарня інтенсивного лікування, м. Могилів-Подільський, Україна;
3 Вінницький обласний клінічний госпіталь для інвалідів війни, м. Вінниця, Україна;
4 Вінницький обласний клінічний онкологічний диспансер, м. Вінниця, Україна
Вступ. Однією з основних проблем у виборі тактики та місця подальшого лікування пацієнтів з вузловими утвореннями щитоподібної залози є чітка диференціація між доброякісними та злоякісними новоутвореннями. Пріоритетне значення у вирішенні цієї задачі має використання пункційної аспіраційної біопсії вузлових утворень під контролем ехографії з подальшим цитологічним дослідженням пунктату.
Мета дослідження. Довести необхідність пункційної аспіраційної біопсії новоутворень щитоподібної залози з максимальної кількості присутніх об’єктів (не залежно від їх розмірів), як єдиного достовірного метода диференціації доброякісної та злоякісної патології щитоподібної залози.
Матеріали і методи. Обстежено 200 пацієнтів у віці від 20 до 71 року з наявністю від двох до дев’яти вузлових утворень в структурі щитоподібної залози за допомогою лінійного датчика 7,5-12 МГц на апараті УЗД Esaote MyLab 50. Серед пацієнтів було 160 жінок та 40 чоловіків. Розміри вузлових утворень у щитоподібних залозах коливались в межах від 2,5 до 32 мм. Вони мали різноманітну ехоструктуру та типи васкуляризації. Тонкоголкова аспіраційна біопсія (ТАБ) виконувалась в даній групі обстежених вузлових утворень діаметром від шести міліметрів голками діаметром 21-23G. ТАБ під контролем ехографії виконувались методом “вільної руки” хірургом вищої категорії, який здійснює не менше 150 пункцій на тиждень.
Результати. Кількість новоутворень щитоподібної залози, з яких виконана ТАБ під контролем УЗД – 680 (діаметром більше 4 мм). За результатами цитологічних досліджень 55 мазків (8%) неінформативні. У 557 мазках (82%) – доброякісна патологія (колоїдний вузол, тиреоїдит Хашимото, підгострий тиреоїдит). У 19 мазках (2,8%) – злоякісні пухлини (папілярна, медулярна, анапластична, низькодиференційована карцинома). В 49 мазках (7,2%) – фолікулярне ураження невизначеного значення та фолікулярна неоплазія.
Таблиця 1. Диференційна діагностика новоутворень щитоподібної залози
Доброякісна патологія | Неінформативні | Фолікулярна неоплазія | Карцинома | Всього |
557 / 82 % | 55 / 8 % | 49 / 7,2 % | 19 / 2,8 % | 680 / 100 % |
Висновки. ТАБ під контролем ехографії з наступним цитологічним дослідженням є максимально достовірним методом диференціації доброякісних та злоякісних новоутворень щитоподібної залози, яке має бути пріоритетом в діагностиці як в ендокринологічних, так і в онкологічних клініках.