НЕОБХІДНІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ ЕХОГРАФІЇ ДЛЯ ОЦІНКИ ЕФЕКТИВНОСТІ КОМБІНОВАНОЇ ТЕРАПІЇ РАКУ МОЛОЧНОЇ ЗАЛОЗИ З МЕТАСТАТИЧНИМ УРАЖЕННЯМ РЕГІОНАРНИХ ЛІМФОВУЗЛІВ
Іванов І.Ю.1, Шевчук В.І. 1, Капітанчук Ю.А. 2,Лозович В.А. 3, Зорич Д.Б. 4, Кордон О.П. 5
1 Вінницький обласний клінічний онкологічний диспансер, м. Вінниця, Україна;
2 Вінницький обласний клінічний госпіталь для інвалідів війни, м. Вінниця, Україна;
3 Могилів-Подільська окружна лікарня інтенсивного лікування, м. Могилів-Подільський, Україна;
4 Вінницький обласний клінічний високоспеціалізований ендокринологічний центр, м. Вінниця, Україна;
5 Іллінецька центральна районна лікарня, м. Іллінці, Україна
Вступ. Ультразвукове дослідження в комплексі з морфологічною верифікацією (біопсія, трепан-біопсія) допомагає чітко визначити подальшу тактику лікування хворих на рак молочної залози, особливо при наявності верифікації метастатичного ураження реґіонарних лімфовузлів. При проведенні хіміопроменевого лікування ехографія дозволяє чітко визначити кількісні та якісні зміни в метастатичних лімфовузлах.
Мета. Вивчити зміни в лімфовузлах, уражених метастатичним процесом, для оцінки ефективності комбінованого лікування, складання прогнозу та внесення необхідних коректив у лікування.
Матеріали та методи. На апараті Ultima PA було проведено динамічне спостереження з часу встановлення діагнозу та в процесі комбінованого лікування 48 пацієнток з раком молочної залози та метастатичним ураженням реґіонарних лімфовузлів в В-режимі та кольорового доплерівського картування (КДК). Дослідження проводилось до початку та в кінці кожного курсу лікування.
Результати. Лімфовузли, уражені метастатичним процесом визначались як значно збільшені, як правило, в конгломераті з пухлинним ростом та чіткою кореляцією зі збільшенням новоутворення та порушенням нормальної архітектоніки у 42 випадках (87,5%); наявність в структурі лімфовузлів анехогенних зон та зон некрозу визначалося в 12 випадках (25%); гіперехогенна структура вузлів при значних розмірах спостерігалася в 5 випадках (11,3%); наявність атипових перетинок в структурі вузлів визначалось у 3 пацієнток (6,25%). У режимі КДК реєструвались хаотично розташовані судини переважно артеріального типу з параметрами (S/D 3,0-4,6, Rl 0,42-0,8).
У процесі хіміотерапії визначено зменшення розмірів лімфовузлів у 16 випадках (33,3%); зміна структури лімфовузлів у вигляді кальцифікації коркового шару в 21 випадку (43,7%); у 4 випадках (8,3%) визначено значне (більше 60%) від початкового об’єму зменшення метастатичних лімфовузлів. У 6 випадках (12,5%) при проведенні хіміотерапії ехографічна динаміка відсутня.
У процесі променевої терапії у 29 випадках (60,4%) визначена зміна ехогенності метастатичних лімфовузлів на гіперехогенну, також кальцифікація коркового шару в 30 випадках (62,5%).
Висновки. Проведення ехографічного моніторингу змін в реґіонарних лімфовузлах, уражених неопластичним процесом, у пацієнток з раком молочної залози, дозволяє визначити загальні ехографічні критерії змін ехографічної структури лімфовузлів та об’єктивно оцінити якість проведеного комбінованого лікування.