ПАТОЛОГІЯ ВЕРТЕБРАЛЬНО-БАЗИЛЯРНОГО БАСЕЙНУ В ПРАКТИЦІ ФАХІВЦЯ УЛЬТРАЗВУКОВОЇ ДІАГНОСТИКИ

Глоба М.В., Ващенко В.В.

ДУ «Інститут нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова НАМН України», Київ

Серед етіологічних чинників порушень кровообігу в вертебрально-базилярному басейні (ВББ) розглядають ряд структурних та функціональних змін в хребтових артеріях (ХА) атеросклеротичного, ангіопатичного, вертеброгенного, травматичного, а також вродженого характеру. Втім, відсутність чіткої відповідності між клінічними проявами та структурними змінами в судинах, встановленими за даними інструментальних методів дослідження, призводить до утруднень при визначенні генезу захворювання.

Метою роботи була УЗ оцінка комплексу клінічних та структурно- гемодинамічних змін в системі ВББ.

Дослідження базується на ретроспективному аналізі даних 200 пацієнтів Інституту нейрохірургії, обстежених у 2013-2015 р.р. з приводу порушень кровообігу в ВББ та синдрому хребтової артерії за допомогою комплексу інструментальних методів дослідження, в тому числі УЗ триплексного сканування судин шиї та голови (“TOSHIBA APLIO MX”, “SIEMENS G-50”).

Результати. Найбільш частою патологією в дослідженій когорті пацієнтів були анатомічні варіанти та деформації анатомічного ходу ХА. Так, малий діаметр та гіпоплазія ХА мали місце – в 27% спостережень (проте лише в 16% – з ознаками гемодинамічного дефіциту). Деформації анатомічного ходу проксимального відділу ХА – 33% (з них кутові перегини – 9%, петлеутворення – 6,5% у супроводі з локальними порушеннями кровотоку), деформації ХА у канальному відділі – 21% (переважно вертеброгенні, з акцентом на старшу вікову групу). Лише в 1/3 пацієнтів з деформаціями ХА реєструвався гемодинамічний дефіцит в інтракраніальних відділах ХА, а в 13% – суттєві зміни показників кровотоку при проведенні рухових функціональних тестів.

Атеросклеротичні стенози ХА за даними УЗД встановлені у 9% пацієнтів (у 6% в екстракраніальному відділі, у 3% -в інтракраніальному), а за даними церебральної ангіографії (ЦАГ) – в 12%. Поза межами УЗД залишилися гемодинамічно не значимі стенози в гирлі ХА (переважно ліворуч). Оклюзію ХА діагностовано за допомогою УЗД у всіх (2,5%) випадках. Ознаки синдрому підключично-хребтового обкрадання зареєстровані в 8% спостережень, завжди достовірно порівняно з ЦАГ.

Серед більш рідких видів уражень діагностовано диссекції ХА (3,5% за даними УЗД, 5% за даними ЦАГ, різницю склали ураження інтракраніальних відділів ХА), диссекції здебільше супроводжувались гемодинамічними змінами. Не доступними УЗД виявилися аневризми ВББ (1,8% за даними ЦАГ). У 34% пацієнтів з клінічними синдромами ВББ не встановлено структурних та гемодинамічних змін в досліджених судинах.

Висновки. Комплекс інструментальних методів дослідження патології судин ВББ не може обмежуватись УЗД, чутливість методу є низькою відносно гемодинамічно не значимих уражень у ділянках обмеженої візуалізації (гирло та інтракраніальні відділи ХА). Відсутність інструментальних ознак структурних уражень у ряді пацієнтів з клінічними синдромами ВББ свідчить про складність механізмів регуляції кровообігу в даному басейні кровопостачання.