СОНОЕЛАСТОГРАФІЯ В ДІАГНОСТИЦІ МІОМИ МАТКИ, НЕКРОЗУ ВУЗЛІВ ТА ДИФЕРЕНЦІЙНІЙ ДІАГНОСТИЦІ ІЗ ПОЛІПАМИ
Кочержат В.І., Жук Н.В.
Бориславський пологовий будинок, Львівська область, Вінницький ДМУ ім.М.І.Пирогова.
Вступ. Фіброміома чи лейоміома – це доброякісна пухлина міометрію, що досить часто, приблизно в 20% випадків, зустрічається у жінок після 35 років. Звичайне УЗД-обстеження в більшості випадків дозволяє поставити правильний діагноз, але може і не дати точної інформації про кількість, розміри, структуру і взаємовідношення вузлів із порожниною матки. Основна локалізація вузлів може бути наступна: субмукозна, інтерстиціальна, субсерозна, інтерстиціосубсерозна, інтерстиціосубмукозна.
Мета. Дослідження можливостей і оцінка методу соноеластографії в діагностиці вузлів міоми невеликих розмірів, некрозу вузлів та диференційної діагностики субмукозних вузлів із поліпами.
Матеріали і методи . Протягом 2014-2015 років обстежено 96 жінок із міомою матки. Термін захворювання: від 1 до 6 років, віком від 30 до 51 року. Проводилися комплексні ультразвукові дослідження на апараті Medison Accuvix V 20 , включаючи трансвагінальний доступ, із застосуванням методу компресійної еластографії. Принцип проведення даного обстеження полягає у використанні додаткового тиску на досліджувану ділянку, що спричиняє незначну компресію тканин та дозволяє виявити ступінь еластичності досліджуваної тканини. Еластограма - це зображення, яке характеризує еластичність тканин, та оцінюється після проведення додаткового натиску. Шар визначення еластичності забарвлюється кольором та нашаровується прозорістю, що відповідає скануванню у В-режимі. Жорсткість тканини позначається кольором у діапазоні від червоного (елементи із найбільшою еластичністю, тобто м’які) до синьо-фіолетового (елементи із зниженою еластичністю-щільні). Структури середньої щільності зображаються жовто-зеленим кольором.
Результати. «Юні» вузлики на еластограмі чітко відмежовуються від нормального міометрію і забарвлюються синьо-фіолетовими кольорами жорсткості із зелено-голубим обідком. В 9 випадках при наявності некрозу вузла (верифікованого анамнестично, клінічно, на огляді, лабораторно) зображення на еластограмі також змінюється: на фоні ділянки підвищеної жорсткості з’являються округлі ділянки пониження жорсткості, профарбовані червоно-жовтими тонами (рідина). Підслизові вузлики на еластограмі чітко відмежовуються від нормального міометрію і забарвлюються синьо-фіолетовими кольорами жорсткості із зелено-голубим обідком, в той же час поліпи забарвлюються червоно-жовтим кольором.
Висновки. Соноеластографія потребує подальшого вивчення. Це додатковий доповнюючий метод у діагностиці міоми матки, некрозу вузлів та диференційній діагностиці підслизових вузликів з поліпами. Метод легкий у застосуванні та потребує декілька хвилин для маніпуляцій. Еластографія є перспективним методом, якій дає змогу отримати детальну характеристику міоми тіла матки, стану вузла. Даний метод дозволяє покращити ультразвукову діагностику в гінекології .