УЛЬТРАЗВУКОВА ДІАГНОСТИКА БОЙОВОЇ ХІРУРГІЧНОЇ ТРАВМИ
Гречаник О.І.¹, Абдуллаєв Р.Я.², Світличний Е.В.³, Бубнов Р.В.4
¹Національний військово-медичний клінічний центр «ГВКГ»
²Харківська медична академія післядипломної освіти
³Українська військово-медична академія
4Клінічна лікарня «Феофанія»
Вступ. Досвід ведення антитерористичної операції (АТО) на сході України висуває нові потреби щодо обстеження та надання медичної допомоги пораненим та постраждалим. В умовах обмеженого часу та безпосереднього наближення медичної допомоги до осередків санітарних втрат, у технології діагностики та лікування акценти ставляться на мобільність, швидкість і надійність. Саме ультразвукова діагностика (УЗД) зарекомендувала себе як доступний, простий в застосуванні, високоінформативний метод обстеження, який в комплексі з клінічними, лабораторними та іншими методами променевої діагностики дозволяє встановити обсяг пошкоджень та спрямувати тактику лікування [1].
Мета дослідження. Оцінити роль УЗД в діагностиці пошкоджень органів у воїнів АТО з бойовою хірургічною травмою (БХТ).
Матеріали та методи. УЗД було проведено 112 воїнам АТО з БХТ (середній вік 37,6±12,4 років), що були евакуйовані або переведені в НВМКЦ «ГВКГ» для надання спеціалізованої медичної допомоги. Дослідження виконувалось на УЗД приладі ULTIMA PA EXPERT в стандартних налаштуваннях та апаратних режимах (КДК, ЕДК, СЕГ тощо).
Результати. Особливостями обстеження поранених з БХТ є важкий стан, обмеження часу, позицій обстеження та зон огляду; наявність масивних пошкоджень м’яких тканин, гематом, набряку пошкоджених сегментів, підшкірної емфіземи; наявність сторонніх тіл (поранюючі снаряди, кулі, їх обшивки, металеві осколки), шин, імплантів, металоостеосинтезу; проведення ревізії судинно-нервових пучків; повторні оперативні втручання на органах. Тому в таких умовах для швидкої верифікації патологічних змін органів використовувалися стандартні анатомо-топографічні та сонографічні орієнтири. Першочерговою задачею було визначення вільної рідини в порожнині плеври, перикардіальній сумці, в черевній порожнині, заочеревинному просторі та малому тазі (FAST, BLUE протоколи). Для виявлення пошкоджень кісткового каркасу: ребер, ключиць, грудини, трубчастих кісток; суглобів, сухожилля, м’язів обстеження проводилося безпосередньо над зоною інтересу. У випадках поранень кінцівок дослідження доповнювалося ультразвуковою допплерографією, соноеластографією. Особливості поєднаних та множинних пошкоджень представлені комплексом взаємозв'язаних анатомічних структур, патологічних змін, що обумовлюють багатофакторність БХТ. Часто поранення, пошкодження трубчастих кісток, кісток черепа та лицевого скелету, хребта, тазу, органів грудної клітки, черевної порожнини поєднувалися з вираженими змінами м'яких тканин (гематоми, розриви, сторонні тіла, осколки, кісткові уламки, кулі) (n=73, 65%); паренхіматозних органів (головний мозок, легені, печінка, селезінка, підшлункова залоза, нирки) (n=37, 33%); судинно-нервових стовбурів, сплетень, органів зору, ЛОР-органів (n=23, 20%).
Висновок. УЗД є ефективним як первинний метод для діагностики бойової травми різних анатомічних ділянок. Ми пропонуємо використовувати синдромальний підхід при описі та діагностиці структурно-функціональних змін у воїнів АТО з БХТ. У поранених були визначені наступні синдроми: порушення цілісності кісткового скелету (грудної клітки, черепа, кісткових структур орбіти, трубчастих кісток, кісток тазу); пошкодження хребта; нервових структур (головного, спинного мозку); пошкодження речовини головного та спинного мозку, периферичних нервів; пошкодження м'яких тканин (грудної клітки, живота, кінцівок), внутрішніх органів (паренхіматозних, порожнистих); органів грудної клітки, поранення магістральних судин та їх ускладнення. На основі результатів дослідження доцільно підготувати стандартні протоколи з використання УЗД пораненим воїнам АТО на полі бою та в умовах стаціонару для покращення надання допомоги та профілактики.
Література
1. Grechanyk O.I., Adbullaiev R.Ya., Bubnov R.V. Ukrainian experience in hybrid war – the challenge to update algorithms for personalized care and early prevention of different military injuries. EPMA Journal 2016, 7(Suppl 1):A30.