ВАЖЛИВІ АСПЕКТИ ЕХОГРАФІЇ У КОМПЛЕКСНІЙ ДІАГНОСТИЦІ ЗАХВОРЮВАНЬ ШЛУНКУ
Іванов І.Ю., Шамрай Г.О., Шевчук В.І., Лозович В.А., Капітанчук Ю.А., Зорич Д.Б., Кордон О.П.
Вінницький обласний клінічний онкологічний диспансер, м. Вінниця, Україна
Вступ. У діагностиці захворювань шлунку провідне значення мають ендоскопічні та рентгенологічні методи. Проте, ультразвукове дослідження (УЗД) дозволяє отримувати додаткову інформацію про товщину стінки шлунку, дає змогу оцінити пошарову її будову, визначити локалізацію та розміри патологічних змін, вивчити реґіонарні лімфатичні вузли, наявність рідини натщесерце, дозволяє візуалізувати антродуоденальну координацію: синхронна релаксація пілорусу при скороченні антрального відділу. Методика УЗД шлунку та дванадцятипалої кишки застосовується з 1989 р. Дослідження виконуються трансабдомінальним доступом.
Мета. Вивчити можливості ультразвукового дослідження у діагностиці захворювань шлунку та визначити ехографічні критерії цих захворювань.
Матеріали та методи. Ультразвукові дослідження виконувались на сканері Ultima PA конвексним датчиком 3,5 МГц. Для отримання зображення шлунку здійснювались множинні поперечні, косі та продольні скани в епігастрії, лівому та правому підребер’ї. Найкраще візуалізуються пілоричний та антральний відділи, менш доступні дно та верхня третина тіла шлунку. При розташуванні датчика перпендикулярно стінці шлунку здійснювали вимір товщини стінки (норма 5 мм) та оцінювали її структуру. Ехографічно візуалізуються 5 шарів: три ехогенних – слизовий, підслизовий та серозний, два гіпоехогенних – слизова оболонка з власним м'язовим та м’язовий шар. ФГДС здійснювалась відеогастроскопом Pentax EG 201 FD. Для морфологічного підтвердження діагнозу в ході ФГДС виконували біопсію. Результати ФГДС, гістологічного дослідження, співставляли з даними, отриманими при УЗД.
Результати. В усіх 90 обстежених пацієнтів було виявлено потовщення стінок шлунку від 7 до 31 мм; порушення диференціювання на шари у 53 пацієнтів (58,9%). Чітко диференціювався потовщений залозистий шар – у 9 пацієнтів (10%); потовщена гіпоехогенна стінка внаслідок набряку та інфільтративних змін у 32 (35,5%); потовщена ехонеоднорідна з нечітким зовнішнім контуром стінка шлунку у 12 (13,3%) пацієнтів, що можна пояснити наявністю набряку, геморагій, некрозів, запаленням, раковою інфільтрацією всіх шарів та оточуючих тканин. За результатами ФГДС у 45 хворих (50%) виявлена не злоякісна патологія: гастрит у 32 (35,5%), виразка у 8 (8,9%), поліпи у 4 (4,4%), рубцева деформація у 1 (1,1%). У цій групі пацієнтів на УЗД товщина стінок шлунку складала від 7 до 15 мм. Не визначалось значного порушення її структури – 28 (62,2%); потовщення слизового шару – 6 (13,3%); гіпоехогенність стінки шлунку – 11 (24,5%). У 4 (4,4%) пацієнтів ендоскопічно змін не виявлено. Рак шлунку за ФГДС та гістологією виявлено у 41 (45,5%). Товщина стінок шлунку від 9 до 13 мм. При товщині стінок від 9 до 11 мм визначався рак дна та верхньої третини шлунку, які малодоступні для візуалізації. У 21 (51,2 %) пацієнта з цієї групи визначалась гіпоехогенність стінки шлунку; потовщена ехонеоднорідна структура стінки з нечітким зовнішнім контуром у 12 (29,2%); потовщення стінки без порушень пошарової будови у 5 (12,2%); потовщення залозистого шару у 3 (7,3%).
Висновки. Трансабдомінальне УЗД для діагностики захворювань шлунку доцільно використовувати в комплексі з іншими методами, як найбільш доступне та просте.