ЕХОКАРДІОГРАФІЧНІ ПОКАЗНИКИ ЛІВИХ ВІДДІЛІВ СЕРЦЯ У СПОРТСМЕНОК І НЕСПОРТСМЕНОК ЮНАЦЬКОГО ВІКУ

Прокопенко С.В.

Echocardiographic indices of the left heart parts in female athletes and non-athletes of young age

Prokopenko S.V.

Вінницький національний медичний університет імені М.І. Пирогова (вул. Пирогова 56, м. Вінниця, Україна, 21018, тел. 0973308683).

Вступ. Одним з важливих питань при підготовці спортсменів є вивчення впливу регулярних фізичних навантажень на роботу органів і систем організму спортсмена. Спортивна діяльність викликає як функціональні, так і морфологічні зміни, і в першу чергу це стосується серцево-судинної системи. В напрямку вивчення стану серцево-судинної системи проведено достатню кількість досліджень (Мороз В.М., 2019; Сарафінюк Л.В., 2018). Однак в першу чергу подібні роботи торкаються вивчення функціональних змін, а стосовно морфологічних змін серця, більше уваги приділялось спортсменам-чоловікам (Гунас І.В., 2011; Стефаненко І.С., 2013), а не спортсменкам.

Мета роботи – визначити основні морфологічні ехокардіографічні показники лівих відділів серця та встановити співвідношення цих показників у спортсменок юнацького віку і у дівчат, які не займаються спортом.

Матеріали та методи. Обстежено 57 спортсменок юнацького віку (16 – 20 років). Із них 17 легкоатлеток (1 група) і 40 волейболісток (2 група). Контрольну групу (3 група) склали 52 дівчини, які професійно спортом не займались. Ультразвукове дослідження серця проводили за рекомендаціями Європейської асоціацій ехокардіографії (Lang R.M., 2015) на ехокардіографі Voluson730pro в М- і 2D-режимах. Визначали товщину міокарда міжшлуночкової перетинки (ТММШП) і задньої стінки лівого шлуночка (ТМЗСЛШ) в діастолу, кінцевий діастолічний (КДР) і систолічний (КСР) розміри лівого шлуночка, максимальний діаметр лівого передсердя (дЛП). Масу міокарда лівого шлуночка (ММЛШ) розраховували за формулою Penn Convention (Devereux R.B., 1977). Статистичний аналіз проводили за допомогою програмного пакету «STATISTICA 6.1».

Результати. Встановлено, що в 1 групі значуще більшими були ТММШП (0,638±0,087 см) (р<0,01), КДР (4,821±0,317 см) (р<0,05), ММЛШ (117,6±13,9 г) (р<0,001) порівняно з 3 групою, де ТММШП дорівнювала 0,555±0,104 см, КДР – 4,581±0,320 см, ММЛШ – 93,63±23,97 г. В 2 групі значуще більшими були ТММШП (0,605±0,094 см) (р<0,05), ТМЗСЛШ (0,799±0,114 см) (р<0,01), КДР (4,931±0,365 см) (р<0,001), дЛП (3,623±0,212 см) (р<0,001), ММЛШ (123,8±32,1 г) (р0,001) порівняно з 3 групою, де ТМЗСЛШ дорівнювала 0,719±0,101 см, дЛП – 3,420±0,238 см. При порівнянні груп спортсменок між собою показники в цих групах значимо не відрізнялись.

Висновки. У дівчат-спортсменок виявлено зміни деяких морфологічних ехокардіографічних показників, які значимо відрізняються від аналогічних показників у дівчат, що регулярно не займаються спортом. Ці особливості слід брати до уваги під час ехокардіографічних обстежень дівчат юнацького віку.