ГЕМОДИНАМІКА У ВЕРТЕБРО-БАЗИЛЯРНОМУ БАССЕЙНІ У ПАЦІЄНТІВ З НЕСТАБІЛЬНІСТЮ ШІЙНОГО ВІДДІЛУ ХРЕБТА
Абдуллаєв Р.Р., Калашніков В.Й., Вороньжев І.О., Абдуллаєв Р.Я.
HEMODYNAMICS IN THE VERTEBROBASILAR SYSTEM IN PATIENTS WITH INSTABILITY OF THE CERVICAL SPINAL SPINE.
Abdullaiev R.R., Kalashnikov V.I., Voronzhev I.A, Abdullaiev R.Ya.
Харківська медична академія післядипломної освіти. Харків
Вступ. Судинні ураження головного мозку та вертеброгенні захворювання нервової системи є на сьогоднішній день найбільш актуальними проблемами неврології. Значне місце у структурі цієї патології займають порушення кровопостачання вертебро-базилярного басейну. Найбільш суттєвим етіопатогенетичним фактором розвитку даних порушень є патологія шийного відділу хребта, яка в останні роки має значну поширеність, особливо в осіб молодого віку. Провідне місце у патогенезі даних порушень відводиться дегенеративно-дистрофічним процесам шийного відділу хребетного стовпа та аномальним процесам з боку атланту, які порушують кровообіг у хребетних артеріях, викликають порушення мозкового кровообігу.
Ціль. Метою даної роботи стало доплерографічне вивчення кровотоку в судинах вертебробазилярного басейну у пацієнтів з нестабільністю шийного відділу хребта.
Матеріали та методи. Було досліджено 48 пацієнтів молодого віку (18 – 35 років), зокрема. жінок – 27, чоловіків – 21, з нестабільністю шийного відділу хребта. Клінічна симптоматика виявлялася у вигляді вестибуло-атактичного синдрому - 25 пацієнтів, кохлеарного синдрому -14 пацієнтів, заднього шийного симпатичного синдрому (Барре-Льєу) -9 пацієнтів. Дослідження основної (ОА) та хребетних (ХА) артерій проводилося в триплексному режимі на ультразвуковому сканері Ultima-PA (РАДМІР, Україна), а також на транскраніальному допплерівському аналізаторі «Ангіодін» (БІОСС, Росія). Всім пацієнтам проводилася функціональна рентгенографія шийного відділу хребта зі згинанням і розгинанням. а також транскраніальна доплерографія із застосуванням функціональних навантажень з ротацією, згинанням і розгинанням голови (за авторською методикою) з визначенням усередненої за часом середньої швидкості кровотоку (TAV) в основній артерії (ОА) у спокої та при проведенні функціональних проб.
Результати. За даними рентгенологічного дослідження, ознаки сходової нестабільності у ПДС C2-С6 були виявлені у 38,3% пацієнтів, ізольована нестабільність у ПДС С2-С3 – у 15,1% пацієнтів, С3-С4 – у 12,8% пацієнтів, С4-С5. - У 23,4% пацієнтів, С5-С6 - у 11,8% пацієнтів.
При дослідженні TAV в артеріях асиметрія кровотоку (25-30%) у ХА відзначалася у 55,2% пацієнтів. Вазоспазм в одній ХА відзначався у 32,3% випадків, в обох ХА - у 13,7%, в ОА відзначався - у 21,6%, в ОА та однієї ХА - у 24,2%, в ОА та обох ХА - у 8,9%.
У пацієнтів зі сходовою нестабільністю відзначалася гіперреактивність на проби зі згинанням (26,5%), розгинанням (34,6%), ротацією (23,6%). При ізольованій нестабільності гіперреактивність відзначалася: у 36,4% – при ротаційних навантаженнях, у 45,3% – при розгинанні, у 19,6% – при згинанні. У 72,6% пацієнтів із ізольованою нестабільністю відзначалося збіг результатів функціональних проб (згинання та/або розгинання), при яких виявлялися нестабільність у ПДС та гіперреактивність в ОА.
Висновки. 1. Гіперреактивність на функціональні проби з ротацією, згинанням та розгинанням шийного відділу хребта є найважливішим доплерографічним критерієм у пацієнтів з наявністю нестабільності шийного відділу хребта. 2. Показники відповіді на функціональні проби достовірно відрізняються у пацієнтів із ізольованою та сходовою нестабільністю шийного відділу хребта. 3. Використання показників реактивності у хребетних та базилярних артеріях дозволяє покращити якість діагностики вертеброгенних судинних порушень.