РЕАКТИВНІСТЬ СУДИННОЇ СТІНКИ У ПАЦІЄНТІВ З СИНДРОМОМ ПОМІРНИХ КОГНІТИВНИХ РОЗЛАДІВ

Калашніков В.Й., Абдуллаєв Р.Я., Мохамед Далі

VESSEL WALL REACTIVITY IN PATIENTS WITH MODERATE COGNITIVE DISORDERS SYNDROME.

Kalashnikov V.I., Abdullaiev R.Ya.,  Mohamed Dali

Харківська медична академія післядипломної освіти. Харків.

Вступ. Помірні когнітивні розлади (ПКР) виникають за різних захворювань головного мозку. Вони не призводять до втрати незалежності у повсякденному житті. Можуть відзначатися труднощі у виконанні складних та незвичайних видів діяльності. Поширеність помірних когнітивних розладів збільшується з віком, досягаючи 11-17% у людей, старших 65 років. ПКР можуть прогресувати до розвитку деменції.

Мета. Комплексна оцінка церебральної гемодинаміки та реактивності судинної стінки у пацієнтів із синдромом помірних когнітивних розладів порушень судинного генезу. Матеріали та методи. Було обстежено 68 пацієнтів із синдромом ПКР (чоловіків – 37, жінок – 31) у віці від 46 до 67 років, обумовленого  ​​артеріальною гіпертензією (АГ) – 33 особи та церебральним атеросклерозом (ЦА) – 35 осіб. Синдром ПКР визначався відповідно до критеріїв MCI. У пацієнтів на момент вихідного огляду було не менше 25 балів за короткою шкалою оцінки психічного статусу (КШОПС) (Mini Mental State Ex amination, MMSE). У обстежених пацієнтів середній бал по КШОПС становив 28,6±0,8 (у пацієнтів із АГ – 28,9±0,9, у пацієнтів із ЦА – 28,1±0,8). Стан магістральних артерій голови та церебральних артерій вивчався у триплексному режимі на ультразвуковому сканері Ultima-PA (РАДМІР, Україна).   Оцінка функції ендотелію проводилася за допомогою проби реактивної гіперемії та нітрогліцеринової пробі у плечовій артерії з визначенням індексів ендотелій-залежної (Іезвд) та ендотелій-незалежної (Іенвд) вазодилятації. Контрольну групу становили 25 щодо здорових випробуваних відповідної статі та віку.

Результати. . Стенозуючі ураження МАГ відзначалися у 73,7% пацієнтів, із них ізольованих СА – 19,8%, ізольованих ПА – 14,9%, множинних – 50,6%, гемодинамічно значущих – 28,5%. У пацієнтів із ЦА переважали виражені стенози СА (60-95%) та ПА (50-95%). У пацієнтів з АГ переважали помірні (40-60%) і гемодинамічно незначущі (<40%) стенози СА і гемодинамічно незначущі (<50%) стенози ПА,  порівняно з контрольною групою, приблизно однаково у хворих з АГ та ЦА. Показники TAV по ЗМА у пацієнтів з АГ та ЦА суттєво не відрізнялися, у ПА та ОА TAV залишалася дещо вищою у пацієнтів з АГ. Швидкісні показники у ПМА відрізнялися значним розкидом, але загалом їх зниження корелювало зі ступенем УКР у рівній мірі у пацієнтів з АГ та ЦА. Значення Иезвд у пацієнтів із АГ практично не відрізнялися від показників КГ, у пацієнтів із ЦА відзначалося зниження цього індексу в середньому у 2,5 рази. Показники Іенвд були знижені у пацієнтів обох груп різною мірою (на 12-15% у пацієнтів з артеріальною гіпертензією та на 20-25% у пацієнтів з ЦА).

Висновки. 1. Результати досліджень дозволяють зробити висновок про неоднозначність ступеня та форми гемодинамічних порушень у пацієнтів із різними етіологічними факторами УКР. 2. Переважання у пацієнтів із ЦА гемодинамічно значущих уражень МАГ у поєднанні з ознаками ендотеліальної дисфункції є значним фактором ризику трансформації синдрому УКР у судинну деменцію у даної категорії пацієнтів.