Методичні рекомендації по ультразвуковому дослідженню периферичних судин
1. Показання до триплексного сканування периферичних судин:
- гостра та хронічна артеріальна недостатність кінцівок (облітеруючий атеросклероз, тромбоемболія артерій);
- неспецифічні артерііти (аортоартерііт, облітеруючий ендартерііт);
- аневризми черевної частини аорти та периферичних артерій;
- метаболічні порушення (в т.ч. гіперліпідемія, цукровий діабет);
- травматичні ушкодження судин;
- підозра на інвазію пухлини;
- наявність больового синдрому, набряку, зміни кольору кінцівки;
- наявність вірикозно розширених підшкірних вен;
- передопераційне обстеження хворих, яким плануються ортопедичні, гінекологічні та урологічні операції.
2. Підготовка до дослідження.
При дослідженні тільки судин кінцівки необхідності в спеціальній підготовці немає. Для оцінки черевної частини аорти, нижньої порожнистої вени та здухвинних судин дослідження проводять натщесерце, з попереднім виключенням з раціону продуктів, які посилюють утворення кишкових газів.
3. Методика дослідження та нормальна ехоанатомія.
Для візуалізації більшості магістральних судин кінцівок застосовують лінійні мільтичастотні датчики з діапазоном частот від 5 до 10 Мгц. Візуалізацію судин черевної порожнини та миски проводять датчиками з частотами від 2 до 5 Мгц.
Дослідження проводять в положенні хворого на спині та животі, а також стоячи - при оцінці функції венозних клапанів. Візуалізація судин виконується по їх анатомічним проекціям.
Обов`язковим є посегментне дослідження судин з оцінкою стану загальних, глибоких та поверхневих стегнових, підколінних, передніх та задніх великогомілкових, малогомілкових артерій і вен; м`язово-венозних синусів гомілок; суральних, великих та малих підшкірних, комунікантних вен.
В нормі периферичні артерії характеризуються пульсацією стінок, наявністю гіпоехогенного просвіту без будь-яких включень, наявністю реверсованого потоку в кольоровому зображенні, симетричним кровообігом (коефіцієнт асиметрії швидкості кровотоку не більше 30%). В стінці повинен бути чітко диференційований комплекс інтима-медіа (товщина комплексу на рівні загальної стегнової артерії не більше 1мм), без ущільнень та патологічних включень. Спектрограми кровотоку 3-фазні, PI збільшується в напрямку периферії.
Для периферичних вен характерна менша товщина стінок у порівнянні з артеріями; наявність гіпоехогенного просвіту, який рівномірно прокрашується в кольоровому зображенні; повне змикання стінок при компресії датчиком; посилення та припинення кровотоку при виконанні функціональних проб. Діаметр вени не повинен перевищувати двох діаметрів однойменної артерії. Венозний кровообіг в нормі фазний, синхронизований з диханням, без рефлюксу крові при виконанні функціональних проб на виявлення клапанної недостатності.
Ультразвукові показники кровообігу по черевній частині аорти та периферичним артеріям в нормі
| Артерія | ПСШ (м/с) (M±m) |
PI (M±m) |
RI (M±m) |
Діаметр (см) (M±m) |
ОШК (мл/хв) (M±m) |
|---|---|---|---|---|---|
| ЧЧА | 0,87±0,22 | 5,8±0,5 | – | 1,55±0,13 | 2181,3±62,7 |
| ЗЗА | 0,98±0,21 | 6,1±0,6 | – | 1,02±0,08 | 1039,8±74,2 |
| ЗоЗА | 0,93±0,24 | 7,3±0,9 | – | 0,93±0,07 | 745,9±49,6 |
| ЗСА | 0,95±0,19 | 8,3±1,5 | – | 0,81±0,07 | 730,3±55,6 |
| ПСА* | 0,84±0,27 | 7,6±1,1 | – | 0,65±0,06 | 486,4±52,5 |
| ПКА | 0,68±0,17 | 10,8±3,9 | – | 0,52±0,04 | 296,8±47,3 |
| ПВГА | 0,52±0,18 | 12,8±4,2 | – | 0,19±0,02 | 21,3±3,8 |
| ЗВГА | 0,55±0,17 | 13,6±4,8 | – | 0,20±0,02 | 22,6±4,1 |
| ВЗА | 0,85±0,16 | 3,5±0,3 | 0,91±0,10 | 0,55±0,05 | 460,3±66,7 |
| ГАС | 0,68±0,07 | 4,3±0,9 | – | 0,39±0,04 | 223,8±47,3 |
ЧЧА - черевна частина аорти
ЗЗА - загальна здухвинна артерія
ЗоЗА - зовнішня здухвинна артерія
ВЗА - внутрішня здухвинна артерія
ЗСА - загальна стегнова артерія
ПСА - поверхнева стегнова артерія
ПКА - підколінна артерія
ПВГА - передня великогомілкова артерія
ЗВГА - задня великогомілкова артерія
ГАС - глибока артерія стегна.
4. Протокол.
Артерії:
Комплекс інтима-медіа - товщина, наявність бляшок, їх структура. Прохідність на всьому протязі, наявність стенозу, його локалізація, процент стенозу.
Швидкісні показники кровообігу в артеріях - симетричність, відповідність нормативним показникам. Тип кровообігу - магістральний, 3-фазний, стенотичний, перехідний або колатеральний.
Вени:
повне змикання стінок при компресії датчиком; синхронізований з диханням кровообіг; функція клапанів.
Ультразвукове дослідження магістральних артерій шиї
1. Показання до дуплексного сканування магістральних судин голови та шиї:
- наявність епізодів минучих порушень мозкового кровообігу, інсультів або дисциркуляторної енцефалопатії в анамнезі;
- наявність факторів ризику розвитку атеросклерозу;
- гіпертонічна хвороба;
- метаболічні порушення (в т.ч. гіперлипідемія, цукровий діабет);
- асиметрія або відсутність пульсації та артеріального тиску на верхніх кінцівках;
- наявність новоутворень на шиї.
2. Підготовка до дослідження.
Необхідності в спеціальній підготовці немає.
3. Методика дослідження.
Положення пацієнта лежачи на спині, голова злегка захилена назад. Для візуалізації судин шиї використовують лінійні мультичастотні датчики з діапазоном частот від 5 до 10 Мгц. Візуалізація судин здійснюється відповідно до анатомічних проекцій у двох площинах. Обов`язкова оцінка підключичних, загальних, внутрішніх та зовнішніх сонних артерій та хребетних артерій.
Нормальні характеристики магістральних артерій шиї: відносно прямолінійний хід, наявність гіпоехогенного просвіту без будь-яких включень, який рівномірно прокрашується в кольоровому зображенні; чітко диференційований комплекс інтима-медіа (товщина комплексу на рівні загальної сонної артерії не більше 1мм, в зоні біфуркації - до 1,1 мм), без ущільнень та патологічних включень. Кровообіг симетричний (коефіцієнт асиметрії швидкості кровотоку для сонних та очних артерій не більше 30%, для хребетних артерій - не більше 50%). Дослідження очних або надблокових артерій виконують для оцінки стану колатеральної компенсації. Напрямок кровообігу в цих артеріях в нормі антеградний. При функціональній спроможності передньої з`єднувальної артерії у відповідь на компресію гомолатеральної загальної сонної артерії швидкість кровообігу знижується, але реєструється резидуальний кровообіг, компресія контрлатеральної загальної сонної артерії викликає підвищення кровотоку. Аналогічно змінюється кровообіг по
хребетним артеріям при компресії гомолатеральної загальної сонної артерії, якщо функціонують задні з`єднувальні артерії.
Нормальні значення швидкості кровообігу по магістральних артеріях шиї
| V max м/с |
Vmin м/с |
RI | |
|---|---|---|---|
| Загальна сонна артерія | 0,45-1,0 | 0,1-0,4 | 0,6-0,87 |
| Внутрішня сонна артерія | 0,35-1,0 | 0,1-0,4 | 0,6-0,8 |
| Хребетна артерія | 0,25-0,7 | 0,05-0,3 | 0,61-0,85 |
4. Протокол.
Діаметри та звивистість судин.
Комплекс інтима-медіа - структура, товщина.
Діаметри хребетних артерій.
Наявність бляшок, їх структура, локалізація, процент стенозу.
Швидкісні показники кровообігу в артеріях - симетричність, відповідність нормативним показникам.
Індекси периферичного опору.
Реакції на компресію гомолатеральних загальних сонних артерій.
